Хоробре серце. Житель Червоної Слободи виніс із палаючого будинку бабусю й дідуся. Старенькі опинилися в пастці у власній оселі. Шлях до виходу їм відрізав вогонь. 28-річний чоловік нагодився вчасно. І поки інші споглядали, без вагань провів рятувальну операцію. Про героя наших днів – Ольга Скорик.
Без даху над головою, проте живі та майже неушкоджені. Родина Буркацьких із жахом і сльозами на очах пригадує той чорний день. Їхню оселю в лічені хвилини охопило полум’я. У веранді замкнуло проводку. Дідусь із бабусею та донька з немовлям саме були в хаті. Намагалися загасити пожежу, та не змогли. Тоді мати буквально виштовхнула дочку з онукою. Аби хоч вони врятувалися.
Галина Фокіна, потерпіла: «Тут вогонь такий був, що страшне. Я пам’ятаю одне – як ми з маленькою вибігали, то вже шифер за мною летів. У маленької й волосся обгоріло трохи».
А от старенькі опинилися у вогняній пастці. Шлях до виходу відрізало полум’я.
Тетяна Буркацька, потерпіла: «Я деда довела, хотела выбить окно, не попала чем, не сообразила. Мы растерялись, стоим и не знаем, что делать. И тут выбивается окно и забегает парень».
Віталій живе на сусідній вулиці. Саме вийшов до машини, аби забрати ключі та вгледів клуби диму. Хлопець швиденько під’їхав подивитися, в чому справа. І зачувши, що в хаті люди, без вагань кинувся у вікно. Віталій Щербак, рятівник: «Я зразу взяв і перевернув стола, щоб як сходинку поставить. Кажу бабусі: ставайте на стіл, а потім на підвіконня.
Бабуся не змогла. Бабусю поставив на стіл, потім сам став, потім виліз і взяв бабусю на руки. Поставив сюди і зразу стрибнув по діда».
Коли Віталій зрозумів, що цей шлях уже перекритий, то вистрибнув на вулицю, оббіг хату та вибив інше вікно. Уся кімната була задимлена, й вогонь швидко поширювався. Хлопець знайшов діда, який уже ледве пересувався.
Віталій Щербак, рятівник: «Як повітря не вистачало, то кілька разів підбігав до вікна, щоби вдихнути повітря. І як до вікна доходив, то глянув, що рука з диму. Я за ту руку взявся, діда тримаю, підтягую так, щоб не відпускати, бо там уже нічого не видно було. Я діда підтягнув, переліз так само, не пускаючи його, руки в замок і витяг його».
Відважний будівельник із хоробрим серцем провів рятувальну операцію, як справжній професіонал. А потім ще й допоміг пожежникам – перекрив газ і знеструмив будинок.
Тетяна Буркацька, потерпіла: «Ему очень великая благодарность. Отчаянных таких людей редко встретишь. Что, не подумавши о себе, полез в такой огонь. Все стояли. Никто никуда даже не шевельнулся. Боялись, трещало все. А он отчаянно так кинулся и нас спас».
А от оселю врятувати не вдалося. На подвір’ї Буркацьких замість будинку – обгоріла руїна. Старенькі вже кілька тижнів живуть у шатрі. Уночі, кажуть, дуже холодно, удень – неймовірно спекотно. А донька із трьома онуками поневіряється по сусідах і родичах. Погорільці дуже просять про допомогу всіх небайдужих.
Галина Фокіна, потерпіла: «У мене гроші згоріли, в матері – погоріли. Лишилися без нічого. Може, люди добрі допоможуть, підтримають. Тау важко балакати. Додому тягне».
За відважний вчинок Віталія Щербака хочуть номінувати на звання «Герой-рятівник року».
Телефон потерпілих: 067-96-72-659
