11-метровий подарунок. Відтепер черкаські скелелази мають власний унікальний скеледром. Його, за сприяння Черкаської обласної адміністрації, змонтували на базі спортивного комплексу «Манеж». Подібна споруда – єдина на всю Черкащину й унікальна для України. Поверхня штучної скелі та її рельєф максимально наближені до природних. Переконалися в цьому й наші кореспонденти, примірявши на себе роль альпіністів. Чим завершився такий екстремальний експеримент для Марії Гаврилян – побачите в її сюжеті.
11-метрова штучна скеля посеред міста. Унікальний тренажер для альпіністів з’явився днями у спорткомплексі «Манеж». Такий подарунок черкаські скелелази отримали за сприяння обласної державної адміністрації.
Сергій Тулуб, голова Черкаської ОДА: «За останні 20 років цей вид спорту швидко розвивається у світі. В Україні цим займаються вже дуже багато людей».
Нині Черкаська федерація альпінізму налічує більше восьми десятків спортсменів. До сьогодні тренуватися вони могли лише в теплу пору року.
Михайло Фомін, представник Черкаської федерації альпінізму: «В Черкассах есть заброшенная башня, под Жашков ездили в село Буки, 2-3 раза в год – в Крым».
Тепер витратних поїздок суттєво поменшає, та й вимушених зимових канікул у скелелазів не буде. Новий тренувальний майданчик, радіють підкорювачі висот, у них кращий, ніж аналогічні в Україні.
Михайло Фомін, представник Черкаської федерації альпінізму: «Она уникальная. Что-то похожее есть в Киеве. Такого близкого сходства с натуральной скалой редко встретишь на скалодромах Украины».
Скеледром має з десяток трас різної складності. Не витрачаючи часу даремно, альпіністи одразу приступили до їх випробовування. Спробувати свої сили беремося і ми. Обираємо найскладніший маршрут.
Марія Гаврилян, кореспондент: «Піді мною півтора метри. Напруження відчуваю в усіх м’язах. До гори ще метрів із десять. Але у джинсах та ще й з мікрофоном дістатися туди неможливо. Тому здаємося ще на початку дистанції».
Хоча з боку все видається надзвичайно легким, але більшість із цих скелелазів мають не один рік практичного досвіду. У нагоді стають зручний одяг і спеціальне взуття.
Володимир, скелелаз: «Обувь, как правило, меньше на несколько размеров, чтобы стянуть стопу. Потому что работать должен только большой палец – на него вся нагрузка».
Виснажливі тренування приносять не лише користь та задоволення, але й мають чимало вигод.
Олена, скелелаз: «Фигура сразу становиться лучше. Здесь работают все мышцы, начиная от ног и заканчивая руками. Я езжу в горы, вижу ту красоту, которую люди не смогут увидеть снизу».
