«Я завжди опікувався проблемами міста», – Олег Петренко розповів, чому вирішив іти у місцеву політику

Депутатство у Верховній Раді – помітний штамп у «паспорті» політика. І якщо він уже є, то природно, що люди очікуватимуть від тебе значно більшого, ніж від інших. Черкащанин Олег Петренко був депутатом 8-го скликання і протягом 5 років представляв наше місто у парламенті. Нині ж збирається балотуватись до обласної ради. Однак запевняє: змінює лише рівень, а мета – та ж.

Напередодні старту виборчої кампанії Петренко розповів, чому крісло нардепа вирішив змінити на місцеву політику і як сталося так, що обрав саме ВО «Черкащани».

Пан Олег пригадує свої перші емоції, коли тільки ступав на шлях парламентарія.

«На вибори 2014-го року всі йшли з ілюзіями, і я не був виключенням. Збирався у парламент, бо хотів стати частиною того, що буде змінювати країну. Причому в моїх ілюзіях Рада, яка обиралася після Майдану і Небесної сотні, під час війни з Росією, де той же Іловайськ – ще свіжа, незагоєна рана, – була саме тим «вікном можливостей» для кардинальних перетворень», – розповідає політик.

Каже, ілюзії розвіялися досить швидко – коли, прийшовши на роботу у парламент, побачив, що за люди навколо і які їхні реальні цілі. Тому в якийсь момент вирішив сконцентруватися на тому, щоб як мінімум самому бути достойним депутатом.

«На початку передвиборчої кампанії я сам не очікував побачити, як багато людей дивитимуться на мене з надією в очах. Їх можна зрозуміти, вони хотіли кращого майбутнього для себе і своїх дітей. Я сам народився в Черкасах, прожив тут усе життя, і за роки депутатства так і не став киянином, хоча мав багато можливостей для цього. До мого батька, якого знають у місті чи не більше, ніж мене, дуже часто підходять на вулиці люди і говорять про мою депутатську роботу. І от я не міг собі уявити, що хтось йому вискаже розчарування у мені», – зазначає експарламентарій.

Розчаруватись у ньому люди могли, каже, банально через те, що могли не знати про його реальні справи. Адже за час депутатської діяльності на інформаційний супровід своєї роботи не витратив ні копійки – піаритись не було за що.

«Єдиний негатив, який я чув від виборців на свою адресу, це питання «А що він зробив?». Від людей, які беруть участь у політичних процесах, журналістів, блогерів, тих, хто хоч іноді заходить на мою сторінку у фейсбуці, такого питання не почуєш», – каже Олег Миколайович.

За рейтингами нардепів минулого скликання Петренко – один із найефективніших депутатів. Секрет своєї ефективності пояснює просто: власна дисципліна і відповідальність не дозволяли опускатись до того, за що люди зазвичай ненавидять депутатів: кнопкодавства, балабольства, самолюбування з трибуни, «кулачних боїв» в кулуарах Ради. Навіть у засіданнях комітетів при парламенті нардеп не мав пропусків.

За роки своєї роботи в Раді Олег Петренко ніколи не позиціонував себе як депутат лише від Придніпровського району, який його обрав. Адже не менше важливих, корисних справ та субвенцій нардепу вдалося «вибити» і на Соснівський район. Каже, що ніколи не ділив черкащан на своїх і не своїх виборців.

«Усі ці роки мене не було в черкаській політиці, точніше в тому самому вульгарному її прояві, до якого тут звикли. Але я завжди опікувався проблемами міста. При цьому визнаю – не намагався робити за місцевих обранців їхню ж роботу і включався там, де не вистачало їх повноважень або політичної волі», – пригадує пан Олег.

Як приклад наводить ситуацію, коли місцевому політикуму забракло банальної сміливості стати на захист Соснівки, де замість лісового масиву хотіли збудувати житлові комплекси. Тоді саме Петренко показав приклад, як потрібно захищати зелені зони Черкас. Так само довелось проявити неабияку наполегливість, коли багатотисячний колектив обленерго пів року сидів без зарплати і людям не було за що годувати дітей. Чи коли зупинилося виробництво на найбільшому підприємстві округу –- «Азоті»:

«Через корумпованість чиновників, які не могли протистояти спокусі російських грошей, доводилось не лише ходити по урядових засіданнях, а й фізично в мороз -20 на станції Конотоп зупиняти ешелони з контрабандною російською селітрою, – згадує екснардеп. – Коли при затвердженні та голосуванні державного бюджету України треба було відстоювати інтереси громади, то керівництво міста завжди могло звернутися до мене. Попри те, що «вибивання» тих самих субвенцій давалися дуже непросто, за моєї каденції на соціально-економічний розвиток Черкас із центрального бюджету були спрямовані десятки мільйонів гривень».

 

Підписатися
Повідомте про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Стали свідком новини? Тисніть тут