Її день, як і в решти одноліток, починається із занять. Щоправда без парт, дошки та однокласників.
Світлана Остапенко, вчителька: "Вона ерудована, настільки вона начитана, пише віршики, казки".
Ось так самотужки прикрашати свою реальність 10-річна Аліна навчилася відтоді, як раптово занедужала.
Альона Мережко, мати: "Була спочатку здорова. Але потім зробили прививочку нам другу і в нас трошки погіршилося здоров’я. Потім нам поставили загрозу ДЦП".
Анатолій Мережко, дід: "Одягали, все, як положено. На ручки і на маршрутку до школи".
І так було перші три класи. Та вже минулоріч Аліна вимушено перейшла на домашнє навчання.
Позаду в Аліни дві надскладні операції. Дівчинка цілодобово у спеціальних ортезах. Згодом вона потребуватиме коштовної реабілітації. Втім, грошей на неї родина немає. Аліна ж тим часом будує плани на омріяні кроки.
Аліна Мережко, хвора: "Сама ходити, а потім, щоб мені купили червону сукню".
Та втілити таку дитячу мрію можна лише за підтримки небайдужих. Кожна гривня нині вирішальна. А поруч із сумою і мрією на маленьку червону сукню – дорослі надії на велику білу.
Анатолій Мережко, дід: "На її весіллі станцювати з нею".
