У Смілянському районі, що на Черкащині, на території старого лісництва місцеві краєзнавці виявили цікаві знахідки. Артефакти, які датуються ХІХ століттям, виявили під час розчистки ділянки біля криниці, котру кілька тижнів тому відновили. Про цікаві знахідки розповів смілянський краєзнавець Сергій Тимофеєв.
За словами Тимофеєва, коли приводили до ладу стару криницю, чистили її, то вже тоді знайшли там битий посуд, сліди кераміки, гончарні оздоблення, фрагменти цегляної кладки. Коли почистили дно криниці, в ній з’явилася вода.
«Але історія з місциною «старе лісництво» на цьому тільки почалася. На пагорбі біля криниці вітер вивернув дерево, коріння якого підняло на поверхню безліч пічної, закопченої цегли з фрагментами запеченої глини. Частина запечених фрагментів мала сліди штукатурки та фарбування. Про незвичайну знахідку повідомили фахівцям», – розповів краєзнавець.
Коли почистили територію від парості, відкрилася панорама колишнього великого господарства, яке скоріш за все було Малостаросільським лісництвом. Час, події і люди безжально зруйнували це місце. В середині невеличкої галявини на підвищенні напевно стояв будинок, залишки від якого вивернуло дерево, попід бугром ряд залишків 5 великих льохів підірваних з середини, вирви від вибухів змінили місцину.
При дослідженні території виявили уламки цегли, брили запеченої глини з отворами від очерету, фрагменти обгорілих балок, частини вапняної підлоги з слідами збитої керамічної плитки. Серед безлічі уламків цегли і черепиці вдалося віднайти декілька фрагментів з штампом, де їх було виготовлено. Цеглини з штампом «ОРЛОВЕЦЬ» напис рядком і в овалі на черепиці також чіткий напис «ВЄСТІНЬ ЛЄВАН З ОРЛОВЕЦЬ», фрагменти різною за формою полової плитки.
«З усього що було знайдено можна зробити такі припущення. Перша згадка про цегельний завод Графа Потоцького в Орловці 1825р., як працююче виробництво, яке виробляє цеглу для будівництва цукрових заводів. Вестінь Лєван – це французький фахівець якого Потоцький запросив обладнати керамічний завод. Цегла випускалася механічним способом і була дуже високої якості», – розповів Сергій Тимофеєв.
Що стосується будівлі старого лісництва, то вона була дерев’яною, обкладена цеглою з черепичним дахом. Пожежа знищила дерев’яні конструкції в наслідок великої температури горіння стеля з очерету й глини запеклася у моноліт. Підлога у господарських приміщеннях була з керамічних кахлів, плитки квадратні та шестикутні. У подальшому залишки цегляних стін розібрали, плитку з підлоги зняли. Нащо підірвали льохи – лишається загадкою.
«Ніяких матеріалів стосовно Малостаросільського лісництва не знайдено. Судячи з великої кількості залишків споруди і приміщень, які його оточували, можна зробити висновок, що це було потужне господарство того часу. Наявність решток великого глиняного посуду свідчить про те, що харчувалася велика кількість людей», – резюмував смілянський краєзнавець.
Читайте також:
