Черкаський геріатричний пансіонат прийняв підопічних із Луганської області. Більшість із них лежачі, дехто із психічними розладами. Тому потребують особливої турботи. Стара техніка уже не вирішує побутових проблем. Величезну роботу змушені брати на свої плечі працівники. Інформує кореспондент ВІККА-НОВИНИ.
(Щоб переглянути відеосюжет, прогортайте до кінця сторінки)
Світлана працює оператором прання у геріатричному пансіонаті. Одна жінка має щодня прати білизну та одяг на більш ніж 160 осіб. Об’єм роботи великий, а техніка – недостатньо потужна.
Усе випрати, записати, розкласти по іменних торбинках. Білизну – випрасувати вручну. Жінка говорить: дуже потрібен каток і велика пральна машинка.
СВІТЛАНА, ОПЕРАТОР ПРАННЯ:
Нагрузка велика. Машинки маленькі і нужен каток. Тому що простині, підодіяльники, пелюшки… Це дуже важко. Я другий раз руки не дуже і чувствую.
Потребує оновлення і приміщення пральні. Дах протікає, а через вологу швидше виходять із ладу машини.
ОЛЕКСА МИХНО, ДИРЕКТОР ЧЕРКАСЬКОГО ГЕРІАТРИЧНОГО ПАНСІОНАТУ:
Покрівля теж потребує ремонту, на цей рік було заплановано цей ремонт, в кошторис включені гроші. Але ж із настанням військових дій видатки заблоковані, вони не фінансуються.
Пансіонат нині переповнений. Сюди евакуювали підопічних із Луганської області. Більшість із них лежачі, дехто із психічними розладами. Тому потребують особливої турботи. Частина працівників навантаження не витримали, звільнилися. Лишилися патріоти своєї справи, розповідає керівник.
ОЛЕКСА МИХНО, ДИРЕКТОР ЧЕРКАСЬКОГО ГЕРІАТРИЧНОГО ПАНСІОНАТУ:
У нас добавилися підопічні, це 28 важко хворих, це додаткова нагрузка. Тому що ці люди вони всі памперсні, цих людей треба частіше прати, робити санітарну обробку. Тому ще нагрузка виросла. До тих проблем, що були, добавилися ще проблеми.
Застаріла техніка не тільки у пральні. Проблеми є й у кабінеті фізіотерапії. Зокрема, потік парафінонагрівач. Для навчальних занять бабусям і дідусям не вистачає хоча б якогось планшета чи комп’ютера – освоювати сучасні технології.
Медсестра Надія відповідальна за харчування відповідно до дієт. Розповідає: на кухні не раз ремонтували старенькі духовку, котел і плити. Нині зношені деталі замінити вже нічим, бо обладнання давно застаріло.
НАДІЯ, МЕДИЧНА СЕСТРА З ДІЄТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ:
В нас людей багато. Нам багато треба готувати. Стараємося і тут, і в гарячому цеху плити використовувати. Стараємося, щоб було краще, але щоб старатися, нам потрібне технічне обладнання.
Підопічні цього закладу – люди нелегкої долі. Віра і Тетяна виїхали із Луганського пансіонату ще у 14 році. Пригадують, як тодішнє вторгнення росії зруйнувало звичний світ. Щойно отримали якісь гроші, жінки втекли від обстрілів до Черкас.
ТЕТЯНА, ПІДОПІЧНА ГЕРІАТРИЧНОГО ПАНСІОНАТУ:
У нас не було ні пенсії, ні води, ні їжі не було. Готували на вогнищі. Співробітники потікали. Було дуже страшно. Ні лікарів, тільки невропатолог була, ні директора. Воду нам привозили ополченці два рази в тиждень.
Попри стару техніку, підопічні задоволені умовами і ставленням персоналу. Більше року тому черкащанка Марія потребувала догляду після травми. Звернулася по допомогу до держави. Так опинилася тут.
МАРІЯ, ПІДОПІЧНА ГЕРІАТРИЧНОГО ПАНСІОНАТУ:
Мені тут дуже добре живеться. У нас все є, всим забезпечені. І лікарі, і ліки все є. Єдине що: пральня, обладнання вийшло з ладу з роками. Три поверхи, усім треба прати, плюс ми, ще ходячі.
Читайте також: У Черкасах протезний цех просить підтримки від держави (ВІДЕО)
