У Ватутінській громаді, що на Звенигородщині, ніяк не наважаться демонтувати пам’ятник українофобу генералу миколі ватутіну. Рішення про демонтаж монумента було прийнято на сесії Ватутінської міськради ще 24 листопада 2022 року, але пам’ятник досі красується на Вокзальній площі. Про це інформує сайт «Вісті Черкащини».
«Складається таке враження, що або Ватутіне не в Україні, або влада цього міста спеціально заслана, щоб гальмувати впровадження української ідеології та українських законів. А може взагалі очікує на прихід окупантів?» – запитує дописувач Іван Червінський на теренах фейсбук.
Турбує історія з демонтажем монумента і окремих ватутінських депутатів. Тому міський депутат Олег Ступник вчергове звернувся до голови громади Олександра Заборовця з проханням пришвидшити вирішення даного питання та взяти його під особистий контроль. Депутат вбачає, що відповідальна посадова особа, на яку покладено виконання рішення про демонтаж пам’ятника, свідомо затягує час та демонструє бездіяльність, оскільки вже 6 місяців жодних дій, за інформацією виконкому, в означуваному напрямі не вчинялось.
Нагадаємо, що генерала ватутіна вважають «кривавим генералом». Поповнювати особовий склад генерал армії ватутін вирішив за рахунок примусової мобілізації. На «звільненій» від німців лівобережній Україні командири його частин хапали все чоловіче населення, навіть дітей 16 років і 65-річних чоловіків, без зброї та військової форми гнали їх на німецькі танки та кулемети. Саме на його совісті сотні тисяч загиблих «чорносвитників».
Щоб під чергову дату жовтневого перевороту «визволити» Київ, Ватутін і Жуков провели Букринську операцію, під час якої армія зазнала величезних втрат. Упродовж півторамісячної битви за Київ на Першому Українському фронті загинули від 400 тисяч до 1,5 мільйона бійців, з яких лише в районі Букринського плацдарму — понад 200 тисяч (втрати німців були вдесятеро меншими). Німецькі кулеметники сходили з розуму від того, що весь час розстрілювали неозброєних людей в цивільному, але на місце одних вбитих ішли шеренги нових. Умови, в яких радянські частини брали Київ, здебільшого мали такий вигляд: вояки в домашньому одязі йшли, як на ешафот, адже попереду — широченна холодна ріка, німецькі кулемети, бомби, а позаду — «загороджувальні загони» автоматників НКВС. Десятки тисяч вбитих солдатів і досі лежать непохованими довкола Києва. Втрати виявилися такими жахливими, що кілька днів води Дніпра були червоними від людської крові, тіла масово спливали навіть після льодоходу навесні наступного року, сотні трупів виносило течією в Чорне море. Є навіть свідчення, що окремі з них прибивало до узбережжя Туреччини…
Приєднуйтеся до телекомпанії ВІККА:
Читайте новини на сайті: https://www.vikka.ua
Підписуйтеся на Telegram: https://t.me/vikka_news
Коментуйте в Facebook: https://www.facebook.com/TelekanalVIKKA
Дивіться в Instagram: https://www.instagram.com/vikka_tv
Підтримайте донатами: А-банк 5375235110071785
