Зараз гадити та плюватись на Президента – зрада Держави.
У часи, коли потрібно говорити про цілісність, єдинство, коли потрібно єднатися, хаяти головнокомандувача – тішити ворога.
Підривати внутрішню стабільність морально-духовну народу, якої і так немає? Навіщо? До виборів ще далеко, до виборів потрібно ще пережити цю війну. Невже важко хоч на деякий час закрити свої роти і перестати робити говновброси?
Настануть вибори – буде шанс тоді висловитись. А поки… а поки почнімо мінятися з себе. І уявіть, що сьогодні всі, хто проти Президента, добиваються складання ним повноважень… І що тоді? Країна без батька, який би він не був, стане сиротою і все. Сирітку образити легко.
P. S.: Я багато в чому також не розділяю його дії, я не представляю його команду… Я просто розумію, що доля перемоги – в команді. А команда зараз – це всі ми. Потрібно сціпити зуби, зробити роботу, слухати і допомагати лідеру, а потім вже, після вдалого кінця, можна і висловитись…
