Є в нас кілька улюблених місць на Черкащині, які ми обов'язково щорічно відвідуємо. Одне з них – Ірдинське болото, що в 40 км від Черкас. Цього року ми відправились туди 11 квітня, сподіваючись знайти весняні первоцвіти, в першу чергу сон-траву. Оскільки в лісах біля Черкас сон-траву нещадно виривають, Ірдинське болото залишається для нас справжньою скарбницею, де все ще можна побачити і пофотографувати ці чудові квіти.
Оточене мошногірським кряжем болото – доволі мальовниче місце.
Ось таке воно навесні:
і восени:
А ще болото і ліси навколо багаті на тваринний і рослинний світ.
Цю світлину шлюбної гри ящірок пощастило зробити саме там:
Цього ж дня пощастило побачити багато квітів, починаючи з першого фото запису і продовжуючи світлинами, що будуть далі.
"Чубатий"
"Не йди!"
"Драма"
"Щасливе кохання"
На світлині вище бачимо квітки, що ще не розкрилися. Цього разу сон-трави не так багато, як в попередні роки. Для мене лишилось загадкою, чи ми цього разу приїхали зарано (є квітки, що ще не розквітли), чи навпаки запізно, чи кількість квітів зменшилася з якоїсь причини. Можливо холодна весна пригнітила розвиток сон-трави. Не виключено, що на кількість квітів вплинула людська діяльність, але, на мою думку, саме в цьому випадку більше винні жуки і косулі, які полюбляють ці квіти.
Ящірка теж погодилась сфотографуватись:
А на схилах пагорбів навколо болота зараз панує ароматний ряст.
Анемона і ряст:
Анемона:
Зірочки маленькі:
Анемони поміж листям іншої квітки (не знаю назви) того ж сімейства жовтецевих – пшінки весняної:
А от і сама пшінка весняна, що в цьому місці в затінку тільки розквітає:
Так захопилися природою навколо, що в черговий раз не вистачило часу відвідати сусідній Мліїв (батьківщина яблук Симиренка), на який кожного разу не вистачає часу. Якось виправимо.
