Широкіно. Нереально розкішні півники. Висаджені з такою любов'ю біля кожного опустілого двору… Найбільше – жовтих і блакитних. Зовсім не злі собаки. Заможні хати, гарна архітектура. Була… Жодного цілого будинку тут не залишилося. Все вщент розбите і розтрощене. Мінометами і самохідними артилерийськими установками.
Море так нереально пахне сіллю і зве зробити перший цього року заплив. Але підступи до нього заміновані. Широкіно. Я не знала про це містечко до весни 2015 року. Воно чарівне. Було…
Курортне тихе містечко, з узбережжям, забудованим дитячими санаторіями і базами відпочинку. Сьогодні тут проходить лінія фронту, а Широкіно – символ гібридної війни проти України і українців. Коли навколо – нереально красиві півники, посаджені минулоріч і випалені дерева, провалені дахи, рознесені вщент подвір'я. Тут якимсь дивом залишаються жити кілька сімей, наші військові завозять їм їжу.
Військові – герої! Тут разом несуть вахту збройні сили, Нацгвардія, батальйони " Азов" і "Донбас", і ми зустріли багато добрих знайомих. До останнього не знали, чи дадуть дозвіл на відвідання, бо Широкіно щодня обстрілюється.
Навіть не встигли переодягтися після зустрічі з прикордонниками у Маріуполі (це до питання про взуття), виконали всі вимоги безпеки і побачили пекло і армагедон. Це – те, що русский мир зробив з Україною. Це – обличчя русской войны проти України. І світ має це знати. І буде це знати.
