Дорослі дівчата все частіше говорять про дорослі проблеми.
Як жити, коли чоловік загинув?
Що казати дитині?
Як працювати на трьох роботах і виділити час для своєї пʼятирічки?
Як «змусити» його платити аліменти своїй дитині? Це ж має бути спільна відповідальність?
На що обпертися, за що триматися, коли чоловік зниклий безвісти?
І все частіше чую: «Квіти, цукерки, то все лірика. Я це можу сама. А от резину поміняти, це вчинок, я б оцінила. Вирішити якесь питання, завезти дитину на секцію, це реальна допомога. Це цінно»
Я помічаю зараз період формування «нової норми». Тобто, старі ідіоми себе вже віджили, а нові – ще не створилися, але вже ось-ось.
«Нова норма» це новий стан, який виникає внаслідок якихось значних подій, що змінили звичний уклад життя. Це поняття часто використовується в контексті наслідків пандемії, війн або інших масштабних криз, коли життя повертається до більш-менш усталеного, але вже іншого, ніж раніше, стану.
І ось ми всі на порозі нової норми. Хто і як до неї адаптується – покаже саме життя.
Але варіантів не буде, лише адаптація.
Бо, нова норма – це не лише про новий формат стосунків,
це про новий формат життя на всіх його рівнях.
Із блогу психолога Інни Лук’янець на Фейсбук
