Зариблення Кременчуцького водосховища днями провела Черкаська Держрибохорона. Рибу цінних порід: білий амур, короп і товстолоб, – придбали за кошти користувачів – підприємців, які займаютьсяв акваторії водосховища рибним промислом. На місце зариблення малька транспортували під наглядом іхтіологів та інспекторів. Цього разу обійшлося без втрат. Тож, як тільки мальок досягне промислового розміру, а це станеться за кілька років – його виловлюватимуть ті промисловці, за кошти яких цьогоріч проводилося зариблення. Далі – Марина Лук’яненко.
Марина Лук’яненко, кореспондент: «17 тонн малька риби цінних порід уже сьогодні опиняться у водах Дніпра. За 2 роки вони перетворяться на товарну рибу, вагою 700 грамів кожна».
Зариблення Кременчуцького водосховища інспектори та іхтіологи Держрибохорони проводять щорічно. Його обсяги, насамперед, залежать від фінансових можливостей користувачів. Так, минулого року кількість малька перевищила 35 тонн. 2010 поки користувачі профінансували на 13 тонн менше.
Андрій Зінченко, начальник іхтіологічного відділу Держрибохорони в Черкаській області: «Для запобігання браконьєрському вилову створено оперативні групи, які чергуютьуцьому районі зариблення, охороняють малька від користувачів, які проводять вилов риби, видають заборони на ведення промислу на дрібні сітки».
Охороняють малька держрибінспектори цілодобово.
Юрій Трофименко, інспектор Держрибохорони: «Цілодобово охороняємо, щоб сюди не заїжджали любителі своїми човнами, на любительський промисел. Поки наша іхтіологічна служба не зробить контрольну перевіркута не скаже «отбой». Це може бути і тиждень, і два, і три, і місяць».
Як тільки риба помігрує на глибину, Держрибохорона скасує цілодобове спостереження. А на ділянці зариблення відновлять рибний промисел.
