Психологічну допомогу черкаським військовим, що повернулися з передової, надають у Центрі реабілітації учасників АТО. Півроку він функціонує на базі Черкаського обласного госпіталю для інвалідів війни. Поки що, кажуть фахівці, вони здійснюють легку корекцію, тому що повноцінна психологічна реабілітація можлива лише із завершенням бойових дій, інформують на сайті "Радіо Свобода"
Ранок у військових з Центру реабілітації учасників АТО починається зі згадки трьох хороших учорашніх подій. Таку звичку запровадила штатний психолог Вікторія Дорошенко. Після повернення з передової чоловікам тяжко зосередитися на позитиві. Через почуття провини перед побратимами бійці часто не можуть бути щасливими вдома.
"Є складні, закриті хлопці-бійці. Це не значить, що йому немає чого сказати. У нього дуже багато накипіло, дуже багато болю, або ж гніву, або ж образи. В основному, це біль втрати і почуття провини, який зашкалює і людина не знає, що з ним робити. Але потім слово за слово, і людина починає говорити: що з ним відбувалося, що він переживав і кому він допомагав, і скількох побратимів він не зміг врятувати. Ось це найскладніше, мабуть, і найстрашніше для них. І найскладніше для мене як для психолога, і я думаю, що для психотерапевта також", – каже фахівець.
У черкаському Центрі реабілітації психологічну допомогу бійцям надають психолог, психотерапевт та психіатр. Вікторія Дорошенко зауважує, що до військових потрібний інший підхід, аніж до цивільних. А от методи незмінні: індивідуальні та групові заняття. Останні особливо корисні, якщо хлопці з одного батальйону чи частини.
"Якщо є така група людей, тоді працюємо в групі. Можна і посміятися, і згадати якісь смішні моменти і потім, між ними, між цими позитивними моментами, згадати якісь травматичні, які були болючими. При тому глибоко не заглиблюючись у корінь, тому що для них це все дуже свіже, і вони знову туди повертатимуться, у них служба продовжується, вони зараз у відпустці. Готова людина говорити – ми говоримо. Не готова – нічого в цьому страшного, неправдивого, неправильного немає", – говорить психолог.
Для бійців важлива психологічна підтримка
Бійців зцілюють душевними розмовами, малюванням і навіть ліпленням з пластиліну. Хлопці кажуть, психологічне розвантаження неабияк допомагає.
"Нерви – це одна з найбільших проблем. Мабуть, більша, ніж фізична травма. Бо фізична травма заживе і перестане турбувати, а нерви, буває, довго і сильно мучать. Моральний дух піднімається і взагалі легше стає, краще себе почуваєш. Здається, що всі проблеми зникають", – говорить військовий Максим.
Фахівці зауважують, що здійснюють лише легку психологічну корекцію. Повноцінна реабілітація можлива лише тоді, коли бійців демобілізують.
"Тому що реабілітувати можна тоді, коли усе закінчилося, коли людина повернулася, минуле залишилося в минулому, назад повертатися ніхто не буде, а попереду є майбутнє. І тоді психолог чи психотерапевт налаштовує людину, вчить її використовувати той військовий досвід, те все пережите у майбутньому: як навчитися жити зараз, знаючи, що було в минулому", – говорить Вікторія Дорошенко.
Психолог радить військовим у жодному разі не закриватися. Якщо турбують нічні жахіття чи тяжкі думки – слід звертатися до фахівців і обговорювати свої проблеми.
