Сьогодні пошановувачі творчості Василя Симоненка відзначають його 80-ті роковини. До ювілею поета запланували низку заходів. Ще й увесь 2015-ий присвятили цій даті. Як стартував рік Симоненка у Черкасах розкажуть наші журналісти.
Вшанувати пам'ять улюбленого поета Валерії і сильний мороз не завадив. Говорить, вірші Симоненка їй близькі по духу.
Валерія, жителька м. Черкаси: "Мені в його віршах подобається проста лірика, те, що вона близька кожній людині. Він знайшов ключ до сердець мільйонів українців у своїй поезії. На жаль, він помер досить рано, не малу роль в цьому зіграв той комуністичний режим, який був раніше".
Аби покласти квіти на могилу поета, на кладовище прийшли владці, знайомі Симоненка та поціновувачі його творчості із різних областей. Усі натхненні його творчістю.
Володимир Поліщук, філолог: "Дуже часто згадуємо його оті пророчі рядки: "Україно, ти моя молитва. Ти моя розпука вікова. Гримотить над світом люта битва за твоє життя, твої права".
Із цвинтаря численна делегація рушила до краєзнавчого музею. В кімнату пам’яті письменника. Там унікальні експонати – все чого торкалася рука Симоненка. Окуляри поета, радіоприймачі, друкарські машинки та навіть вишиванка. У Черкасах уродженець Полтавщини Симоненко прожив і пропрацював 7 років.
Тетяна Кайдалова, заступник директора Черкаського обласного краєзнавчого музею: "Ось це перший номер "Молодйожкі". ЇЇ закрили цю "Молодіжку". Чого він в 63 році пішов у робітничу газету – спецкором по Черкаській і Кіровоградській області. Тому, що її закрили, вона була популярніша чим "Черкаська правда" Там молодь зібралася така і вони ж такі зубаті. І їх прикрили".
Саме на Черкащині письменник написав більшість своїх творів. Усі – з любов’ю до країни. Тому владці 2015 рік оголосили роком Василя Симоненка. Бо переконані – він має стати переломним в боротьбі за Україну. У цьому впевнена й Валерія.
Валерія, жителька м. Черкаси: "І в сіру ніч, коли мене не стане, коли востаннє римою зітхну, я не помру, лиш серце в грудях стане, схолоне кров, а я навік засну".
