Вартові кордону. Оршанецькі військові святкують 23-ій День прикордонника. За два із лишком десятки років тут встигли виховати не одне покоління патріотів. Святкувати "зелені кашкети" зібрались разом. Катерина Ковбій бачила.
Майже всі пісні старшого полковника Сергія Єщенка – про улюблену службу. На варті кордону чоловік уже більше 18 років. Та зізнається: найбільше про захист державних меж дізнався тільки кільканадцять місяців тому. У зоні АТО. На Маріупольському рубежі Сергій прослужив майже сто днів. І весь цей час, додає, не розлучався з гітарою.
Сергій Єщенко, старший прапорщик: "Їздив туди з гітарою, там писав вночі пісні, надихався. Трошки і слова помінялися. Дуже багато нового, що я не знав. Поки служив тут в Черкасах. А там уже почав розуміти що таке служба на кордоні. На самому кордоні"
А от двадцятисемирічний Андрій до варти кордону тільки готується. У Оршанецькому навчальному центрі він всього три місяці. Сюди хлопець прибув із Бердянська. Аби стати справжнім професіоналом.
Андрій Аджаров, курсант: "Раньше я просто срочную службу тут служил еще в 2006 году. Знаю уже, что такое пограничная служба, пограничные наряды. Сейчас немножко ситуация в стране изменилась, соответственно есть свое мнение по этому поводу. Хочется его отстоять"
Зі схожим ентузіазмом кількадесят років тому, розповідає полковник у відставці Микола Іванович, він теж вступив до прикордонної служби. Їй ветеран присвятив все своє життя. І, каже, жодного разу про це не пошкодував.
Микола Журавель , полковник у відставці: "Для мене зелений картуз – це символ мого кохання до прикордонних військ, оскільки вони залягли мені прямо в душу. Я не можу сказати нічого, окрім того, що це моє кохання до прикордонників усіх поколінь, а до сьогоднішніх, які виконують завдання по охороні і обороні кордону – тим більше"
Всі разом оршанецькі військові вже в 23-тє святкують День прикордонника. Обіцяють і надалі вірно служити українському народові та боронити кордони Батьківщини.
