Сьогодні рослинами, стійкими до комах, хвороб і гербіцидів, нікого не здивуєш. Учені Америки вже селекціонували моркву з підвищеним вмістом кальцію, японці – рис, стійкий до повеней. Світові площі під біотехнологічними культурами збільшуються щороку. Однак суперечки довкола генномодифікованих організмів не вщухають. Одні називають ГМО порятунком від голоду, інші – причиною хвороб. Розвінчують міфи українські науковці.
Кількість родючих площ зменшується щороку, натомість зростає світове населення. Людство все частіше опиняється перед проблемою дефіциту харчів. Не краща ситуація і в колись аграрній Україні. Нині сільське і міське населення майже урівнялося, надалі аналітики прогнозують скорочення хліборобських рядів. Порятунок від голоду – трансгенні культури. Нічого страшного у цьому немає, – запевняють вчені, – просто генна інженерія, на відміну від традиційної селекції, дозволяє значно пришвидшити виведення необхідних сортів. Можна змінити не лише смакові якості, а й колір, поживність та стійкість до негативних умов навколишнього середовища.
Микола Бойко, представник Українського товариства клітинних біологів та біотехнологів: «Беремо тата-маму. У тата вирізаємо якість, яка нам потрібна, – збільшення вмісту білку. Ми взяли горох і пшеницю і хочемо створити пшеницю з високим вмістом білка. Вирізаємо цю ділянку і переносимо в материнську рослину. В підсумку отримуємо задану якість».
Міф про те, що ГМО може викликати мутації в ДНК людини, спростовує і заслужена вчителька біології Червонослобідської школи Ірина Носаєва. Й досі жодного негативного впливу трансгенних організмів на людину та довкілля не виявлено.
Микола Бойко, представник Українського товариства клітинних біологів та біотехнологів: «Два роки вчені приділяють вивченню екологічної та медичної безпеки. Як впливає нова рослина на довкілля, на людину і тварину. Чи має токсикологічні чи алергенні властивості. На цьому етапі відсівається все непотрібне».
Нині вирощуванням генномодифікованих рослин займаються 25 країн, споживати ГМО дозволено у понад 50-ти. Серед провідних виробників США, Китай, Індія, Аргентина. Утім, в Україні використання ГМО хочуть заборонити. Не вирішена й проблема маркування.
Борис Сорочинський, завідувач відділу Інституту харчової біотехнологій та геноміки НАН України, кандидат біологічних наук: «Якщо говорять про маркування, то в нас поки що офіційно не зареєстровано жодного генного продукту. Як можна маркувати те, чого не повинно бути на ринку. Якщо у нас не зареєстровано, то його треба не маркувати, а вилучати з ринку».
