Маскувальні сітки, каремати, матраци, ковдри та подушки. У Черкасах волонтери власноруч виготовляють речі, які щодня потрібні українським військовим. Нині ж волонтерам особливо бракує матеріалів і людей, які готові долучитися до допомоги. Повідомляє власний кореспондент ВІККА.

У мікрорайоні Дніпровський волонтерська організація працює ще з 2014 року. Тут не лише шиють і плетуть нові речі, а й ремонтують військове спорядження та виконують індивідуальні замовлення захисників.

Для виготовлення необхідного спорядження волонтери закуповують тканину, синтепон, теплоізоляційні матеріали та інші витратні матеріали. Працюють переважно на донати, адже власних коштів організація не має.

«Ми закупляємо тільки матеріал для того, щоб виготовити матрац, каремат, сплести сітку, пошити ковдру. На каремати купуємо теплоізол, щоб вони були теплішими, і тканину. Вона коштує дорогувато для нас, волонтерів, тому що своїх коштів немає. Ми працюємо тільки на зібрані кошти, на донати», — розповідає керівниця благодійного фонду «Волонтери Дніпровського» Любов Здоровенко.

Від 2014 року тут плели маскувальні сітки та збирали допомогу для військових. Із початком повномасштабного вторгнення створили власну волонтерську організацію.

До роботи долучаються люди різного віку та з різними вміннями. Одні шиють подушки й ковдри, інші готують матеріали для маскувальних сіток. Юлія Гловська, наприклад, займається розкроюванням тканини, набиванням подушок і підготовкою стрічок для плетіння сіток.

«Ми розкроюємо ковдри, працюємо із синтепоном, шиємо подушечки. Нам приносять наволочки, ми їх набиваємо, зашиваємо, укомплектовуємо — і все це відправляється на війну. Так само ріжемо смужки для маскувальних сіток», — розповідає волонтерка.

Окремий напрям роботи — утеплені каремати. Їх виготовляють із поролону та утеплювача, а потім поміщають у спеціальні чохли. Такі речі допомагають військовим зберігати тепло під час відпочинку в польових умовах.

Військові звертаються до волонтерок із проханням відремонтувати одяг чи інші речі. Зокрема, тут замінюють блискавки, лагодять пошкоджені вироби та шиють необхідне з військової тканини.

«Дуже багато всього я шила. Хлопці приходять: то на куртці блискавка зламалася — перешивала, то щось порвалося. Усе це ми робили. Що вони просять — усе їм шиємо», — каже волонтерка Катерина Чорногал.

Постійною залишається і потреба в маскувальних сітках. Їх виготовляють різних кольорів, зважаючи на сезон і місцевість, де працюють військові. За можливості захисників просять надсилати фото своїх позицій, щоб волонтери могли підібрати відповідні відтінки.

Цього разу до майстерні завітали військові по матраци, ковдри та подушки. Кажуть, такі речі швидко зношуються, а іноді й знищуються внаслідок обстрілів. Тож потреба в них не зникає.

«Це дуже потрібно, бо воно швидко виходить з ладу, часто горить. На жаль, армія сама не справляється з цими потребами. Завдяки волонтерам хлопці сплять не на голій землі, а в теплі. Тому велика їм подяка за все», — говорить військовий Микола.

Попри постійну роботу, волонтери потребують не лише фінансової підтримки, а й нових людей. Досвід шиття чи плетіння не обов’язковий — охочих готові навчити всього на місці.

«Можна приходити, і ми завжди радо зустрічаємо. До нас хто приходить — ті залишаються, рідко хто йде. У нас є ще одна локація, де також можна плести, бо тут трохи тіснувато», — запрошує Любов Здоровенко.

У волонтерському осередку кажуть: допомогти може кожен. Адже важлива навіть найпростіша робота — нарізати стрічки, набити подушку чи пошити чохол.

Валерія Різник, Павло Оболевич, Телеканал ВІККА