Сьогодні Соборна площа здається звичним центром Черкас. Тут міститься обласна адміністрація, працюють фонтани та проходять міські заходи. Проте за майже півтора століття це місце пережило вісім офіційних перейменувань.

Історія починається у 1879 році, коли сформували центральний міський майдан. Поруч уже стояв Свято-Миколаївський собор, збудований у 1864 році. Храм звели коштом черкаського мецената Миколи Колодочки.

Навколо собору вирувало міське життя. Тут розташовувалися торгові ряди, склади та будинки заможних містян. Тричі на рік на площі влаштовували великі ярмарки. Саме через торгівлю майдан спочатку називали Базарним. У 1911 році він отримав назву Соборно-Миколаївської площі. Вона нагадувала про головний храм Черкас.

Втім, ця назва протрималася лише до 1925 року. Потім площа знову стала Базарною. Так тривало до початку Другої світової війни.

У 1941 році, під час німецької окупації, майдан назвали Соборним. Уже через два роки радянська влада повернула йому назву Базарна. Але й вона виявилася тимчасовою. У 1954 році площа стала Центральною. Так її називали наступні 15 років.

У 1969 році почалася найдовша сторінка радянської історії майдану. Йому дали ім’я Володимира Леніна. Ця назва залишалася до 2010 року.

Саме тоді центральний простір Черкас остаточно перетворювали на адміністративний центр. Поруч із площею постав Будинок Рад, нині відомий як будівля обласної влади. Будівлю споруджували у кілька етапів і остаточно ввели в експлуатацію у 1962 році. Її спроєктував архітектор Микола Бровкін.

Цікаво, що подібних адміністративних споруд у колишньому Радянському Союзі було понад десяток. Черкаська будівля мала майже стометровий фасад.

За десятиліття площа бачила зовсім різні події. Тут проходили хресні ходи та імператорські урочистості. Пізніше майдан заповнювали радянські демонстрації та червоні транспаранти. Уже в незалежній Україні тут проводили концерти, святкування та мітинги. Змінювалися не лише назви, а й саме обличчя цього місця.

Окрема історія пов’язана з пам’ятником Леніну. Він простояв на площі до осені 2008 року. Демонтаж відбувся вночі проти 28 листопада та спричинив судову тяганину. Позивач вимагав визнати демонтаж незаконним і відновити монумент. Суд першої інстанції підтримав ці вимоги. Згодом апеляційний суд залишив рішення чинним. Утім, повернути радянський монумент на своє місце не вдалося.

Соборна — історична назва майдану

Згодом змінилася й сама назва майдану. У 2010 році площі повернули історичну назву Соборна. Так завершилася чергова, вже багаторічна, історія перейменувань.

Після цього зміни торкнулися не лише назви. У 2011 році Соборну площу масштабно реконструювали. Там встановили два фонтани та оновили простір.

Є у Соборної площі й ще одна маловідома особливість. Попри звичну назву, окремої будівлі за цією адресою не зареєстровано. Про це свого часу писали місцеві видання.

Та, мабуть, найбільша втрата в історії цього місця — Свято-Миколаївський собор. Храм, який дав площі її історичну назву, більше не існує. Після воєнних руйнувань собор остаточно демонтували у 1946 році. На його місці згодом сформувався зовсім інший архітектурний простір.

Тепер перед очима черкасців — адміністративна будівля, фонтани та просторий міський майдан. Важко уявити, що колись тут торгували на ярмарках біля великого собору.

За майже 150 років площа пережила імперію, революції, війни, радянську владу та незалежну Україну. Її назву змінювали знову і знову. Але історична назва зрештою повернулася. І сьогодні Соборна площа знову нагадує Черкасам про те, якою була ця частина міста задовго до радянської епохи.