Перейменування — це не просто зміна назви. Це повернення своєї історії та ідентичності. Хто не вчить свою історію, той буде вчити історію придуману ворогом.
Було: вулиця Петровського
Вулиця Петровського у Черкасах була названа на честь Григорія Петровського — радянського партійного та державного діяча, одного з керівників більшовицької України. У різні роки він очолював Всеукраїнський центральний виконавчий комітет і був одним із найвпливовіших функціонерів радянської системи в Україні.
Ім’я Петровського сьогодні викликає особливі суперечки через його роль у період Голодомору 1932–1933 років. Історики вважають його одним із представників радянського керівництва, яке реалізовувало політику хлібозаготівель та колективізації, що призвела до масового голоду в Україні. Саме тому в межах декомунізації назви, пов’язані з ним, поступово зникають із мап українських міст.
Стало: вулиця Нарбутівська
Нова назва вулиці пов’язана з родиною Нарбутів — старовинним українсько-литовським шляхетським родом, представники якого залишили помітний слід в українській культурі, мистецтві та громадському житті. Сам рід має глибоке історичне коріння, що сягає козацько-шляхетської традиції.
Найвідомішим представником роду був Георгій Нарбут — видатний художник-графік, автор перших українських державних символів доби Української Народної Республіки. Саме він створив ескізи українських банкнот, поштових марок, гербів та оформлення офіційних документів УНР. Його стиль став впізнаваним символом українського модерного мистецтва початку ХХ століття.
Саме Георгій Нарбут розробив проєкти державної символіки Української Держави гетьмана Павла Скоропадського, а також працював над оформленням першої української абетки та книжкової графіки. Багато мистецтвознавців називають його людиною, яка фактично «намалювала» візуальний образ молодої української державності.
Втім, рід Нарбутів відомий не лише мистецтвом. Брат художника, Володимир Нарбут, був поетом і літератором.
Особливого символізму назві Нарбутівська додає і той факт, що з Черкасами тісно пов’язаний син Георгія Нарбута — Данило Нарбут, видатний український художник, сценограф і народний художник України. У місті він прожив понад три десятиліття, працював головним художником Черкаського музично-драматичного театру, створив сотні сценографій та художніх робіт. Його називають людиною, яка сформувала впізнаваний мистецький образ черкаського театру другої половини ХХ століття. У 1994 році він отримав звання Народного художника України, а згодом — премію Тараса Шевченка за внесок у культуру. Він був почесним громадянином міста, а його творчість і сьогодні залишається частиною культурної пам’яті Черкас.
Тож назва Нарбутівська для міста має не лише загальноукраїнське, а й цілком локальне значення — вона нагадує про родину, яка залишила помітний слід і в українському мистецтві, і в історії самих Черкас.
Такі перейменування допомагають не лише відновити історичну справедливість, а й популяризувати імена українців, про яких багато хто чув лише побіжно, хоча їхній внесок у становлення країни був справді визначальним.
Це наш спільний шлях до відновлення історичної справедливості та утвердження української ідентичності.