У глибині черкаської Соснівки, за мостовим переходом і серед соснового лісу, ще й нині стоять невеликі одноповерхові корпуси, про які більшість містян майже нічого не знає. А між тим у 1970–1980-х роках саме тут виготовляли десятки видів ліків, які продавалися не лише на Черкащині, а й далеко за її межами. Йдеться про Черкаську галено-фармацевтичну фабрику — підприємство, що працювало на основі лікарських рослин і продовжувало традиції античного медика Клавдія Галена.
Сьогодні слово “галенові препарати” звучить майже архаїчно, хоча ще пів століття тому такі ліки були звичною частиною аптечних полиць. Настоянки, екстракти, мазі, сиропи, лікувальні рідини — усе це виготовляли з рослинної сировини. Причому значну частину трав збирали самі жителі області.
У газетах 1970-х років регулярно друкували оголошення про заготівлю лікарських рослин. Населення приймало це як звичайну сезонну роботу: люди сушили кропиву, чебрець, ромашку, подорожник, деревій, валеріану та здавали їх державі за фіксованими розцінками. Саме ця сировина потім потрапляла на переробку до черкаської галенофабрики.
У публікаціях того часу зазначалося: “Близько 80 видів ліків виготовляють черкаські галено-фармацевти…” Також у радянській пресі повідомляли, що лише за рік підприємство переробляло понад 15 тонн лікарських рослин і випускало понад три мільйони фасовок ліків.
Наприкінці 1970-х фабрика розширила асортимент і почала виробництво протиопікових рідин та захисних мазей. Для свого часу це було доволі сучасне виробництво, хоча сьогодні воно здається майже “ремісничим”.
Де була фабрика
За спогадами та архівними згадками, корпуси фабрики розташовувалися у районі Соснівки — за мостовим переходом, у лісовій частині міста. Саме там і нині можна побачити старі одноповерхові будівлі радянського типу серед сосен.
Точної офіційної адреси у відкритих джерелах знайти не вдалося, однак аналіз старих описів дозволяє припустити, що виробництво могло знаходитися у районі сучасної вулиці Менделєєва та медичної зони Соснівки — неподалік санаторіїв і обласної лікарні.
Це виглядає логічно: у радянські часи подібні підприємства часто розміщували поруч із медичними установами та лісопарковими зонами.
Чому про фабрику майже забули
Після розпаду СРСР більшість галенових виробництв почала зникати. Фармацевтичний ринок швидко переходив на синтетичні препарати та великі промислові виробництва. Невеликі фабрики при аптекоуправліннях стали нерентабельними або були реорганізовані.
Черкаська галено-фармацевтична фабрика поступово зникла з публічного простору. Її назва практично не фігурує у сучасних довідниках, а архівних фото підприємства у відкритому доступі майже немає.
Втім, певна спадковість аптечної традиції у Черкасах усе ж збереглася. Наприклад, окремі комунальні аптеки й сьогодні мають виробничі відділи для виготовлення ліків за індивідуальними рецептами.
Чи пов’язана з фабрикою сучасна «Юрія-Фарм»
Часто виникає припущення, що сучасна черкаська фармацевтична компанія «Юрія-Фарм» є прямим продовженням тієї галено-фармацевтичної фабрики. Однак відкриті джерела цього не підтверджують.
«Юрія-Фарм» офіційно була заснована у 1990 році й виросла з іншого напряму черкаського фармвиробництва — виготовлення інфузійних розчинів та сучасних медичних препаратів. Сьогодні компанія входить до числа найбільших фармацевтичних виробників України та випускає сотні найменувань сучасних ліків і медичних виробів.
Тож радше можна говорити не про пряме спадкоємство, а про загальну фармацевтичну традицію Черкас, яка формувалася ще в радянські роки.
Історія галено-фабрики — це не лише про ліки. Це ще й історія часу, коли черкасці збирали лікарські трави в полях та лісах, а невелике виробництво в сосновому бору виготовляло препарати для всієї області.
Але саме такі історії й формують справжню пам’ять міста — не парадну, а живу.