Історія порятунку Антоніни Максимівни із Лиманської громади облетіла чи не всі випуски новин. Родина з Лиманської громади, рятуючись від голоду та постійної небезпеки, пішки подолала шлях до безпечнішого місця — і отримала другий шанс на життя. Нове життя родина розпочинає на Черкащині, з допомогою добрих людей. Розповідає власний кореспондент ВІККА.
Пішки під дощем. Із двома тростинами. Так Антоніна Максимівна виходила з рідного села Ставки, що біля Лимана на Донеччині. Більше ніж пів року родина жила у підвалі під постійними обстрілами. Закінчувалася їжа та питна вода.
АНТОНІНА ХОРУЖА, ЖИТЕЛЬКА ЛИМАНСЬКОЇ ГРОМАДИ
Уже невиносімо було жить. Жили у подвалі, вже окрім нас нікого не було. Я, син, невістка і напроти сусід.
ЛАРИСА ОДНОДВОРЕЦЬ, НЕВІСТКА
Села немає — яка там може бути обстановка. Дронів — не перелічити, скільки їх було, вони взагалі не відлітали. Били щодня. І били так: один висить — кілька добивають так, що ти не вискочиш. Узагалі не виходили з підвалу, щоб нас не бачили.
Вирішили, що попереду – загибель від вибуху або голодна смерть. Тому пішли на Лиман. У чому були: в домашніх капцях і калошах. Взяли з собою лише паспорти. Здолати треба було 8-кілометровий шлях під постійною загрозою обстрілу.
ЛАРИСА ОДНОДВОРЕЦЬ, НЕВІСТКА
Ми вобще не надіялися, що взагалі виживем, як ми йшли. Що зустрінуть – нам сказали хлопці, що зустрінуть – а по дорозі ми не знали, чи виживем.
Антоніна Максимівна відстала від гурту, швидше рухатися не могла. Військові відправили по неї наземний роботизований комплекс. Відео рятувальної операції зняли на відео з дрона. Згодом ці кадри стали “вірусними” в інтернеті: їх показували у соцмережах і навіть закордонних випусках новин.
Врятованих цивільних відправили жити на Черкащину. Військові залучили всіх, хто міг допомогти.
РУСЛАН МЕЛЬНИК, ПІДПРИЄМЕЦЬ
Звернувся до мене комбат батальйону Фатум. Вони попросили мене підшукати житло. Ми це зробили, підшукали житло, все придбали і на майбутнє вирішили, що я особисто буду опікуватися даною сім’єю і закривати всі їхні потреби.
Підприємець Руслан Мельник навідав Антоніну Максимівну вже вдруге. Минулого разу завезли речі найпершої необхідності. Нині ж поставили холодильник та газовий балон.
ЛАРИСА ОДНОДВОРЕЦЬ, НЕВІСТКА
Привезли нам телевізор, пральну машину — дякуємо. Посуд, каструлі. Усе необхідне доставили, велике спасибі.
Родина вже тиждень як у новій оселі. За підтримки Лиманської адміністрації, яка дислокована у Городище, їм виорали город. Нові сусіди дали картоплі на посадку. Вже й посадили.
Антоніна Маскимівна ще сумує за рідними Ставками, де прожила майже все життя – від заміжжя. Працювала на будівництві, тож пам’ятає, як зводили хати у Ставках. Через Росію стала свідком їхнього руйнування.
Олеся ОМЕЛЬЧЕНКО, Павло ОБОЛЕВИЧ, ТЕЛЕКАНАЛ ВІККА