Життя часто вносить корективи у найретельніші плани, особливо коли йдеться про здоров’я чи відновлення втраченого через війну майна. Історія Тетяни Вікторівни, переселенки з Покровська, — це той випадок, коли бюрократична система проявила людяність та гнучкість у критичний момент.
Про нестандартне вирішення паспортного питання повідомили у Центрально-південному міжрегіональному управлінні ДМС.
Пані Тетяна звернулася до Маньківського сектору міграційної служби з важливою метою. Жінці було необхідно обміняти старий паспорт зразка 1994 року на сучасну ID-картку. Новий паспорт був критично потрібен для того, щоб подати заявку через застосунок «Дія» на компенсацію за житло, пошкоджене внаслідок бойових дій у її рідному Покровську.
Оформлення розпочали у звичайному, нетерміновому режимі, що передбачає до 20 робочих днів на виготовлення. Проте за цей час обставини різко змінилися.
Стан здоров’я заявниці раптово погіршився. Тетяну Вікторівну госпіталізували до місцевої лікарні Маньківки, і коли документ був готовий, вона фізично не могла прийти до підрозділу міграційної служби, щоб його забрати. Ситуація ускладнювалася тим, що пацієнтку готували до термінового переведення в одну з лікарень міста Черкаси.
До міграційників звернулася занепокоєна мати жінки. Часу на формальності було обмаль: документ мав бути у Тетяни ще до того, як її транспортують до обласного центру.
Працівники Маньківського сектору вирішили не чекати на одужання заявниці та діяти оперативно. Оцінивши складність ситуації та невідкладність медичного переведення, вони організували вручення документа за місцем перебування жінки.
Того ж дня новенький паспорт передали Тетяні Вікторівні просто у лікарняній палаті. Тепер, попри тривале лікування, жінка має необхідний юридичний інструмент, щоб захистити свої майнові права та оформити допомогу від держави.
Цей випадок вкотре доводить: навіть суворі адміністративні регламенти можуть бути гнучкими, якщо на першому місці стоять інтереси людини, яка опинилася у складних життєвих обставинах.