Історія про українку, яка заявила «Я ляжу, але воно не заїде в Україну», стала справжнім вірусним трендом у соцмережах після подій на українському кордоні. Все почалося з рейсу міжнародного автобуса з Італії до України, в якому їхав 53‑річний громадянин Італії на ім’я Рокко.
За свідченнями пасажирки Дар’ї Мельніченко, під час короткої зупинки між Італією та Україною італієць, попри вишиванку на собі, почав критикувати Україну та її владу, а також публічно висловлювати повагу до російського лідера путіна.
«Він починає мені розказувати, яка хуова в нас країна… і що він поважає путіна»,* — написала Дар’я у соцмережах.
Коли вона звернула увагу чоловіка на те, що з такими поглядами йому не слід їхати до України, Рокко відповів, що в Україні у нього «дім його жінки». На це Дар’я сказала:
«Я йому пообіцяла, що на кордоні ми підемо разом і я підійду до прикордонників! Я зроблю все! Я ляжу, але воно не заїде в Україну!» — зазначила вона.
Що сталося на кордоні?
Коли автобус приїхав до контрольного пункту пропуску «Чоп», прикордонники провели перевірку. Вони дійшли висновку, що італієць має проросійські погляди і виправдовує збройну агресію Росії проти України. Це порушує норми українського законодавства про безпеку та громадський порядок. Тож італійцю відмовили у перетині кордону та заборонили в’їзд до України на три роки.
Разом з ним на допит запросили і його супутницю, а Дар’я Мельніченко написала заяву про інцидент представникам прикордонної служби.
Реакція в соцмережах і меми
Фраза «Я ляжу, але воно не заїде в Україну!» миттєво стала мемом у соцмережах. Українці активно поширювали її в Twitter, Threads та TikTok, створюючи фотожаби, жартівливі відео та навіть тематичні дописи на підтримку принципової позиції Дар’ї.
Реакція в інтернеті була дуже різною: від гумористичних мемів до серйозних роздумів про цінності, безпеку і національну позицію в умовах війни.
Цей випадок став показовим не стільки через конфлікт між пасажирами автобуса, скільки через важливість позиції українців щодо безпеки та спротиву агресії. Він нагадав, що не лише офіційні служби, а й громадяни можуть впливати на ситуації, які стосуються нацбезпеки. Особливо коли ці ситуації стають публічними завдяки соціальним мережам.