Українська хустка вже багато років є символом жіночності та оберегом, а 7 грудня в День української хустки, стає головним атрибутом святкування на Черкащині та в усій Україні. Це неофіційне, але надзвичайно важливе свято покликане зберігати українські традиції, підкреслювати культурну спадщину та об’єднувати жінок навколо давнього національного символу.

Коли з’явилась українська хустка
Історія хустки сягає часів Київської Русі, коли жінки носили убрус — білий рушник, що прикривав волосся та зав’язувався під підборіддям. Згодом його витіснили очіпок і намітка, а вже у XVI–XVII століттях у скринях українок з’явилася бавовняна хустка, яка швидко здобула популярність. У XIX столітті вона стала ще різноманітнішою: «засновані», «пописані», картаті та вишиті варіанти прикрашали домоткане полотно. На початку ХХ століття особливо поширилися рослинні орнаменти гладдю, зокрема на Слобожанщині та Яворівщині.
Пов’язували хустки різними способами – їх можна побачити на старих світлинах та малюнках:

Хустка завжди була більше, ніж просто аксесуар. Вона супроводжувала жінку від народження до смерті, була обов’язковою для заміжніх, але й дівчата носили її — щоправда, інакше: без очіпка, з видимим волоссям, часто прикрашаючи голову квітами. Колір і оздоблення розповідали про вік, статус та достаток. Вдови носили чорні хустки, молоді дівчата — білі або яскраві, святкові. На Великдень та Різдво обирали барвисті варіанти, у будні ж — скромніші.
Цікаво, що гарна хустка була справжньою розкішшю: ще сто років тому святковий виріб коштував щонайменше половину місячного заробітку середньої родини. І хоча на початку ХХ століття вона поступово вийшла з моди разом із очіпком, її символізм не зник.

Новий етап відродження традиції почався у 2019 році, коли за ініціативою Людмили Станіславенко запровадили День української хустки. І сьогодні цей елемент знову став світовим трендом: бренди створюють моделі з квітковими орнаментами, картинами художників чи національною символікою. Хустку носять не лише на голові — її пов’язують на шию, сумку, перетворюють на топ чи браслет.
На Черкащині щороку долучаються до святкових флешмобів, шкіл зав’язування хусток та тематичних подій, підкреслюючи, що наші традиції — живі, а українська жіночність і краса втілені в простому, але значущому символі.
Так українська хустка повертається у життя — не як старовинний артефакт, а як частина сучасної модної та культурної ідентичності.

