Родина Осипенків безтурботно проводить час на дитячому майданчику. Та ще не так давно тато, мама і діти мусили разом пройти складний період. Розповідає власкор ВІККА.
Восени 2022 року Владислав став на захист країни. Близнятам Златі та Мілані не було тоді і двох років.
АНАСТАСІЯ ОСИПЕНКО, ДРУЖИНА ВЕТЕРАНА
Дуже сильно боялася, що я одна остаюся з дітьми. Не всі ж можуть прийти допомогти. Саме страшніше було, що в мене діти остаються на руках. Діти постійно питають як тато, коли він приїде? Дуже важко, дуже боляче.
Чоловік та дружина пригадують: нагода вийти на зв’язок траплялася не так часто. Але використовували кожну можливість почутися.
ВЛАДИСЛАВ ОСИПЕНКО, ПРАЦІВНИК ПРАТ “МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА”, ВЕТЕРАН
По відеозвязку там не можна було. Так дзвонив. По 20 хвилин. Папа, додому. Люблю папу.
Владислав служив у складі 65-ї Окремої механізованої бригади, на Запорізькому напрямку. Під час штурму села Роботине зазнав мінного поранення ніг.
ВЛАДИСЛАВ ОСИПЕНКО, ПРАЦІВНИК ПРАТ “МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА”, ВЕТЕРАН
Треба було СП викопать. Яму, місце найти для СП. Два сапери пройшлися, сказали, все нормально, тут треба СП копать. Командир роти пішов перевірити де воно, що воно. Пішов і підірвався там. Я хотів надати допомогу командиру, підійшов до нього і так само підірвався.
Далі – тривалий період лікування та реабілітації. Військовому дали другу групу інвалідності. Влітку 2024 року Владислав демобілізувався і за деякий час повернувся на роботу – на “Миронівську птахофабрику”, що на Канівщині. Однак працювати як раніше, у бригаді мийки пташників, чоловік не міг.
НАТАЛІЯ ЧУПИЛКА, КООРДИНАТОР ЗІ ВЗАЄМОДІЇ З ВЕТЕРАНАМИ НА ПРАТ “МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА”
Владислав, так як і всі ветерани, які повертаються, пройшов медчекап, по його результатах виявилося, що він не зможе займати попередню посаду, так як вона передбачала трудозатрати великі, багато стояти на ногах, робота на висоті. Було вирішено і запропоновано Владиславу нове робоче місце.
Тепер Владислав працює слюсарем-сантехніком. Каже, робота відповідає його фаху і можливостям. Головне завдання – лагодити обладнання, що його використовують у системі водозабезпечення птиці. Батискафи, дозатрони та інші прилади.
ВЛАДИСЛАВ ОСИПЕНКО, ПРАЦІВНИК ПРАТ “МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА”, ВЕТЕРАН
Робота подобається. Мало навантажень на ноги. Колектив хороший. Розбираю дозатрони, міняю мембрани, міняю резинки.
У межах програми «МХП Поруч» Владислав пройшов реабілітацію в центрі Некст Степ в Ірпені. Також разом із дружиною взяв участь у реабілітаційній поїздці до Італії. Там, кажуть, змогли відпочити та психологічно відновитися.
У цілому ж на підприємстві допомагають як працівникам, так і ветеранам, які повертаються у громади. Йдеться про медобстеження, лікування, правовий та психологічний супровід, реінтеграційні заходи тощо. Підтримують створення ветеранських просторів у громадах та сприяють розвитку адаптивного спорту.
Також в МХП продовжують активно допомагати військовим на фронті.
НАТАЛІЯ ЧУПИЛКА, КООРДИНАТОР ЗІ ВЗАЄМОДІЇ З ВЕТЕРАНАМИ “МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА”
Миронівська птахофабрика за 24 рік надала військової допомоги на понад 15 мільйонів гривень. Загалом на підприємстві 85 ветеранів. До кожного у нас індивідуальний підхід, бо у кожного своя історія, свій стан здоров’я і свій шлях, який він пройшов під час мобілізації.
