20-річний Ілля Ковтун виявився єдиним українським гімнастом, який зміг завоювати нагороду на Олімпіаді-2024, ставши срібним призером на своїх коронних брусах.
Більшість спортивного світу бачила Ковтуна медалістом Ігор і в багатоборстві та навіть почали вітати його тренерку Ірину Горбачеву щонайменше з третім місцем. На жаль, судді були іншої думки. Але, попри все, “срібло” Іллі на брусах і четверте місце у багатоборстві – на вагу “золота”, особливо з огляду на всі проблеми хлопця.
Ми вирішили розповісти, який важкий шлях пройшов талановитий спортсмен із Черкас до своєї олімпійської нагороди і що відбувалось з ним у Франції до настільки жаданої медалі на паралельних брусах.
У розмові з OBOZ.UA в Парижі Ірина Горбачева розповідала про травми, які завадили її учню виступити на повну силу, відсутність грошей на лікування від держави, а також зазначала, що у неї немає претензій до людей, які оцінювали Ковтуна на Іграх. Хоча більшість колег мали іншу думку.
“Дуже складно судити найкращих гімнастів у світі, найкращих тренерів планети та їхню спільну працю. Тому в мене особисто претензій до суддів ніколи не було, немає і не буде. Ми лише робимо висновки і будемо аналізувати. Звичайно, є хибні сторони, над якими можна ще більше працювати”, – пояснювала тоді у розмові з нами Горбачева.
“Водночас мене весь світ вітав, усі писали різними мовами, мовляв, вітаємо вас з п’єдесталом багатоборства без медалі. Тобто усі нам віддали друге-третє місце. Наступного дня, коли ми пішли в зал для тренування, усі також вітали. Вони знають, що я не володію іноземними мовами, тому всі показували на пальцях – щонайменше третє. Тобто так визначав світ, але судді виконали роботу своїм чином”, – зазначила тренерка.
Горбачева полюбляє багатоборство і у Франції робила акцент саме на ньому: “Ми викладалися там, але, на жаль, маємо четверту позицію. Але це має нас загартувати, і я вважаю, що Ілля ще не сказав своє останнє слово, ми через чотири роки покажемо набагато більше і краще”.
Тим паче, що на Іграх 2028 року в Лос-Анджелесі будуть діяти нові правила, які передбачають вже по вісім елементів у програмах замість десяти. І це має трохи полегшити життя Ковтуну, якому в серпні виповнився 21 рік.
“Ви бачите, який він габаритний, скелетна маса, він високий. Ви ще когось тут побачили такого великого? Ні. Йому набагато складніше, ніж іншим. Візьміть будь-якого гімнаста, який, наприклад, робить переліт через поперечину, падає, йому легко піднятися. А Ілля падає, він легені випльовує, і потім ледь піднімається. Тобто йому це все дається складніше, ніж іншим. Його організму треба довше відновлюватися”, – пояснила Горбачева.
“Але він через усе це проходить – крізь біль, крізь сльози, крізь не можу, не хочу, але буду, мушу і потрібно, хто, якщо не я”, – додала наставниця.
Дуже шкода, що у кваліфікації на Олімпіаді Ковтун сильно помилився на поперечині і не зміг відібратись у фінал на приладі, де він є чинним чемпіоном Європи. Проте добре виконав вільні вправи, хоча буквально за сім місяців до Парижа-2024 гімнаста прооперували, а на довге відновлення не було часу.
“Стосовно фіналу на вільних вправах, Ілля взагалі міг не потрапити, тому що 4 грудня у нього було дві важкі операції на стопі, понад сім годин він був під наркозом. Йому зробили дві операції одночасно, і ми не всі проблеми вирішили, деякі довелось відкласти вже після Олімпійських ігор. Адже якби ми зачепили ще зв’язки, то це більш ніж пів року на відновлення”, – зізналась Ірина.
А так, як розповідав сам Ковтун, через 17 днів після операції він вже почав ходити, а через три тижні почав тренування, тоді як фізіотерапію проходив у Німеччині.
Однак, за словами Горбачевої, Ілля дещо погіршив ситуацію на чемпіонаті Європи наприкінці квітня: “Він також йшов ва-банк і, на жаль, отримав ще додаткову травму на тій самій ступні, там прямо в середині суглоба”.
“Ми вже тричі реабілітувалися в Німеччині, нам дуже сильно допомагає Сіріус, дуже сильна, мегалюдина. Він себе називає техніком людського спортивного організму, але воно дійсно так і є. Він нам дуже допоміг. Після чемпіонату Європи у нас три тижні нога не стухала, вона була наче надута рукавичка. Навіть з тим, що Сіріус цілий тиждень з ним працював”, – згадала тренерка.
Тому підготуватися до Олімпіади на вільних вправах так, як би того хотілося, багаторічний тандем просто не встиг. Хоча у 2023 році українець був медалістом і навіть перемагав на етапі Кубка світу в цьому виді програми. І 2024-му Ковтун теж почав показувати непогані результати у вільних вправах, переміг на Кубку світового виклику в Осієці і Копері.
“На Олімпіаді нам не вистачило складності. Є у Іллі такий складний елемент – подвійне сальто з двома гвинтами, але цей елемент ми після травми не робили, тому що там дуже велике навантаження. Але в нього є і чотири винти назад. Напередодні на тренуваннях ми спробували ускладнити – зробити замість трьох гвинтів три з половиною, а замість трьох з половиною – чотири. Тоді б база була б не 6,2, а 6,4, однак, на жаль, нога не витримувала”, – пояснювала Ірина.
“Після того, як він робив чотири гвинти, після курбету під час приземлення в нього йде відбиття і прострілює ногу, і необхідно 10-15 секунд, щоб він міг продовжувати стрибати далі. А ми не можемо на вільних правах це дозволити, бо там весь виступ триває одну хвилину і 15 секунд, і гімнаст не може стояти на одному місці. Ми спробували вранці і ввечері, бо лише так могли наздогнати конкурентів. Але, на жаль…” – розповіла Горбачева.
Однак четверте місце на Олімпіаді з такою проблемою здатен посісти далеко не кожен, навіть правильно буде сказати, одиниці: “І не будемо забувати, що в нього було двічі поломане коліно на правій нозі, і дві щиколотки були переламані, і шість переломів в одному коліні, і хрести були надірвані, і паховий вузол у нього був надірваний. І з 14-16 років права нога постійно страждала. Я вважаю, що на сьогодні він справді герой”.
Але, на жаль, за словами тренерки, Україна не вклала нічого у лікування ноги Ковтуна – гімнаста, який напередодні Парижа-2024 був головною олімпійською надією нашої країни у цьому виді спорту.
“Ми все робили за власний рахунок – і навчально-тренувальні збори під час війни, і операції. Ми звертались, але нам лише давали відписки, що ніхто не може допомогти. Допомагали нам мої товариші-іноземці і друзі з України, які не пов’язані зі спортом. Також я є головою громадської організації фізкультурно-спортивного товариства “Україна”. То вони нам трошки допомагали”, – пояснила Ірина.
“Але, на жаль, нам дали 12 тисяч гривень, коли операція коштує 7 тисяч євро. Тому ви мені вибачте, будь ласка… А Хорватія нас повністю утримувала: харчування, зал, проживання. Все нам давали вони. З реабілітацією також вони нам допомагали”, – додала наставниця.
А на дещо Іллі довелося заробляти власними силами: “Ми їздили виступати за клуби, бо нам треба було оперуватися. Тому ми заробляли в клубах гроші і витрачали їх на Іллю. Тобто ми всі разом все, що збирали, у нього і вкладали. На жаль, так”.
Попри війну, насправді важко слухати про те, що держава не допомагає навіть таким обдарованим атлетам, як Ковтун, який у свої 20 уже був призером чемпіонатів світу та чемпіоном Європи. При цьому на спортивну гімнастику у 2024 році з бюджету виділили 55,5 мільйонів гривень.
А за Іллею, до речі, пильно спостерігають і, можливо, й не тільки, представники інших країн, які разом з паспортом готові запропонувати йому найкращі умови для підготовки, лікування і відновлення.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що росіяни судили українців на Олімпіаді. А наші гімнасти виступали в Парижі без лікаря і під пресингом внутрішніх розбірок.
