Черкаським пільговикам доведеться ходити пішки. У скарбниці бракує грошей на їхній проїзд у тролейбусах. Невдовзі на лінію може не вийти аж третина рогатих. Директор «Черкасиелектротрансу» просить про допомогу і бізнесменів, і чиновників. Ті ж кивають на державу. Олена Берестенко далі.
Лариса Михайлівна щодня виходить на зупинку. На ринок, до родичів чи в лікарню – скрізь їздить тролейбусами. Що ті можуть зупинитись, для пенсіонерки – справжня біда.
Лариса Михайлівна, пенсіонерка: «Економлю щодня по 5 грн, це 150 грн на місяць. Виходить тоді більш-менш».
Щодня рогаті перевозять до 30 тисяч пільговиків, як Лариса Михайлівна. Утім на таких пасажирів держава не додала субвенції – більш аніж 3,5 млн гривень.
– Ось така виручка у тролейбусі. Оце виручка за годину.
Це – директор «Черкасиелектротрансу» показує розрахунки. Каже: проблеми – нові, причини – старі. Зростає мінімальна зарплата, дорожчає пальне й енергоносії. А перевезення пільговиків держава відшкодовує тролейбусному парку на рівні минулих років. Заробити самому на себе, запевняє директор, підприємству не до снаги.
Петро Кучер, директор КП «Черкасиелектротранс»: «У місті Жданові повністю оновлений рухомий склад. За рахунок бізнесу й інвестицій. Ти на території міста сьогодні розвиваєшся? Нічого не станеться, як ти на певний рахунок сплатиш 10 тис. грн на транспорт загального користування. Кожне місто шукає індивідуальний підхід. У нас же цілина».
Руку помочі, каже головний тролейбусник, не простягли ні владці, ні бізнесмени. А економити тут уже ні на чому. У тролейбусному парку вже відмовились від опалення, надбавок і премій. У мерії про такий борговий зашморг знають. Та поки, кажуть, допомогти тролейбусникам нічим.
Віктор Беззубенко, 1-ий заступник міського голови Черкас: «Моя пропозиція – просити в обласного бюджету, щоби вони спрямували нам субвенцію в загальний фонд. Будемо пробувати вишукувати там гроші. Подивимось, що ми можемо переглянути з наших програм».
Ларисі Михайлівні такі роздуми владців ні до чого. Пенсіонерка боїться, аби через їхнє зволікання не довелося платити за проїзд із власної кишені.
Лариса Михайлівна, пенсіонерка: «Наскільки старість загнали в безвихідь, що тут не йдеться про якийсь комфорт чи що… Аби просто доїхати».
