До Черкас прибув екіпаж незламного тральщика. Того, що найдовше протистояв російським окупантам у Криму. Над кораблем до останнього майорів прапор України. Як зустрічали Черкаси героїв нашого часу – Олена Берестенко розкаже.
– Товарищ командир, они ближе подходят! По левому борту. Внимание! Приготовиться к отражению атаки!
Тральщик "Черкаси" до останнього намагався вирватися із ворожого оточення. За його долею на озері Донузлав, що у Криму, спостерігала вся країна. Окупанти кілька разів штурмували корабель. Урешті таки захопили, але не скорили.
– По левому борту… атака!!!
– В один день ходимо вісімкою, від буя до буя. Потім колами ходили, пройшлися, стали, постояли, розвернулися, пішли.
Що стали народним героями – морякам і досі невтямки. Жоден із членів екіпажу не перейшов на бік окупантів. Навіть прапор майорів над кораблем, доки всі моряки не зійшли на берег. Серед них – четверо черкащан.
Євгеній Прозор, старшина тральщика "Черкаси": "Це була б ганьба, аби ми здали корабель. Я не можу іншими словами сказати це. Тому що, як я говорив, у всій історії флоту моряки стояли до останнього".
Моряки тральщика "Черкаси" це вкотре підтвердили. Командир Юрій Федаш каже скромно: лише виконував свій обов’язок – боронив Вітчизну.
Юрій Федаш, командир тральщика "Черкаси": "Ми хотіли показати іншим воякам, що ворога не потрібно боятися. Йому треба дивитися у вічі. В їхніх очах ми теж бачили страх. Наш екіпаж у гарному настрої, бойовий дух, готові виконувати накази наших командирів".
