Літо – пора-виклик для черкаських волонтерів, що опікуються безпритульними тваринами. Чи знали ви, що, подекуди, нові власники тварин виявляються не менш безжалісними, аніж ті, хто викинув хвостатих на вулицю? Що у таких випадках роблять волонтери? І взагалі, чим займаються і де беруть кошти на порятунок вусатих?
Це Маруся. Їй 10 років. В жовтні виповниться рік, як вона перебуває на утриманні у притулку. Господарка Марусі померла і тварина залишилася без домівки, нікому не потрібною. Так вона потрапила в теплі руки Яни. Марусяна породиста, але дуже любляча кішка, що потребує уваги. Вона обожнює сидіти на руках. Це все, що потрібно їй у цьому житті, жартують в притулку.
Літня пора – виклик для волонтерів. Всі роз’їжджаються у відпустки, в дітей канікули. Люди заклопотані дачними справами,їм не до тварин. Тому в липні було всього два всиновлення. Тоді як в притулку на утриманні – аж 40 котів. Проживання хвостатих коштує більше 20 тисяч гривень щомісяця. Сюди входить не тільки їжа і проживання, а й, що важливо саме для тварин з вулиці, – першочерговий медичний огляд.
Часом, через погане ставлення усиновлювачів до тварин, хвостатих доводиться навіть повертати до притулку.Тому нових власників волонтери намагаються обирати досить прискіпливо. Головними умовами є: безпечна територія проживання (обов’язкові сітки на вікнах, щоб тварина не могла випасти з вікна), стерилізація та, звичайно, любов до тварин.
