Сьогодні світ відзначає День онкохворої дитини. Його ще на початку двохтисячних започаткували самі батьки. Аби хоч раз на рік спільнота звернула увагу на цю страшну недугу. На Черкащині її мають майже три сотні дітей. Лікарі кажуть: більшість онкозахворювань можна вилікувати. Головне – вчасно виявити. А ще – за жодних умов не здаватися. Історія маленької борчині, якій нині надто потрібна підтримка, від Вікторії Курченко.
Кілька квадратів лікарняної палати – це нині весь життєвий простір 5-річної Амінки. Дівчинка ще не вміє читати, але вже на зубок знає медичні терміни. Аміна Єлізарова, пацієнт Центру дитячої онкології та гематології: «Мені капають хімію. Ще тут різні ліки вводять. У мене дуже серйозна хвороба».
Досі найсерйознішою недугою Амінки була хіба що застуда, каже мама. Та одного грудневого дня, згадує, в донечки ні з того, ні з сього підскочила температура й почало боліти в боку.
Тетяна Єлізарова, мама дівчинки: «Педіатр направила нас на рентген. І вже рентген показав, що в нас там пухлина. Вона наскільки була здорова дитина, активна, що це був для нас всіх шок, ніхто не думав, що це так…».
Ірина Іванова, завідувачка Центру дитячої онкології та гематології: «Вот это тень сердца на рентгенограмме. А вот это огромная опухоль. Она занимает 2/3 легкого. Соответственно, легкое практически не дышит».
Пухлина вже встигла навіть у кількох місцях прорости в кістки. Поки буде таких розмірів – її не чіпатимуть. Бо операція може стати фатальною для дівчинки, каже лікар.
Ірина Іванова, завідувачка Центру дитячої онкології та гематології: «Ей предстоит очень тяжелый курс химиотерапии, еще не один. После этого, по всей видимости, высокодозная химиотерапия в институте рака с подсадкой столовых клеток. Эта опухоль на фоне химиотерапии будет, мы надеемся, уменьшаться в размерах».
Боротьба за життя Амінки – надто дорога. Частину необхідних ліків купують коштом бюджету. А от про решту клопочуться самі батьки. І без підтримки небайдужих не впораються. Бо нині тато – єдиний годувальник родини Єлізарових.
Аміна Єлізарова, пацієнт Центру дитячої онкології та гематології: «Я дуже сумую за домом, за сестричкою. Я потраплю додому аж влітку, як почервоніють яблуньки, буде зелена трава…».
Телефон мами – 097 016 56 61
