Батько театру. Розповідь про чоловіка, що перетворив провінційний театр на зразковий мистецький заклад. На «Дошці пошани» – Володимир Осипов – директор Черкаського драматичного театру.
Далі – сюжет із циклу «Дошка пошани». Ми продовжуємо розповідати про людей, які славлять і творять Черкаси. Сьогодні – Всесвітній день театру. Тож наші журналісти вирішили розповісти про людину, яка вже багато років трудиться на благо черкаського мистецтва. Наступний наш герой – Володимир Осипов – директор Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка. У театральній справі чоловік уже 40 років. За доброту та професіоналізм друзі та колеги називають його батьком своєї справи.
За свій робочий стіл Володимир Осипов сідає дуже рідко. Життя театру вимагає руху. Постійні репетиції, спектаклі та гастролі. У Черкаському театрі Володимир Осипов керує вже 13 років. Загалом же театральній справі чоловік віддав уже 40 років життя. Перш аніж очолити Черкаський драмтеатр, працював у Ризькому й Одеському театрах. Був і звичайним працівником сцени, і завідувачем відділу постановок.
Володимир Осипов, директор Черкаського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка: «Как вот говорят военные: прошел путь от солдата до генерала, – будем считать должность директора генеральской».
Полюбив театр ще змалку. Вибором професії, каже Осипов, завдячує своїм батькам. Вони вчили любити мистецтво: сцену, кіно та літературу.
Володимир Осипов, директор Черкаського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка: «Ты должен целиком быть в материале, в процессе. Может, это делает момент сложности в физическом плане, но ты всегда знаешь, что ты делаешь, и какой-то результат получится».
Змінити свою роботу в ньому, каже Володимир Осипов, не думав. Хоча доля постійно дає вибір.
Володимир Осипов, директор Черкаського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка: «Было предложение возглавить Ярославский театр Волкова. Вот, может быть, единственный момент, о котором я говорю с сожалением. Но так, чтобы я каялся, то нет».
У підпорядкуванні Володимира Осипова чудовий колектив. Усі його люблять і поважають. Говорять про нього, як про людину вольову, цілеспрямовану та рішучу. А ще кажуть, що він дуже добрий і зовсім не пам’ятає зла.
Юрій Богуцький, перший заступник міністра культури України: «Коли ми познайомились, я побачив, що його поважає колектив. Є лідер і є колектив».
Микола Глазов, актор Черкаського драматичного театру ім. Т. Шевченка: «Вимогливий і терплячий. Нас, акторів, витримати дуже важко».
Ще цінують директора за його професіоналізм. Він ніколи, кажуть актори, не боїться експериментувати та постійно підтримує молоді таланти.
Сергій Бобров, актор Черкаського драматичного театру ім. Т. Шевченка: «Завжди робить акторам якість сюрпризи. Запрошує різних режисерів, створює фестивалі. Це нам дуже подобається».
Утілювати всі творчі задуми та керувати численним колективом допомагає його дружина Раїса. Вона працює разом із Володимиром Осиповим у театрі художником-гримером.
Володимир Осипов, директор Черкаського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка: «Это хорошо, что она не связана с артистической труппой театра. Поскольку это всегда подвергалось критике – если у директора жена актриса».
З вірною супутницею та подругою життя Володимир Осипов разом уже 33 роки.
Раїса Осипова, дружина, художник-гример: «Я его помощница. Я знаю каждого актера, как к кому подойти».
Під керівництвом Володимира Осипова театр зажив по-новому. Вже 6 років, як він став академічним. Театральна трупа постійно оновлює репертуар, бере участь у всеукраїнських і міжнародних фестивалях. Володимир Осипов працювати в театрі планує і надалі. Без улюбленої роботи не уявляє життя.
