Про жертв сталінізму та нацизму, про остарбайтерів, в’язнів концтаборів. Такі спогади очевидців Великої Вітчизняної війни в Черкасах зібрала благодійна організація «Турбота про літніх людей». Життєві історії експонували у Краєзнавчому музеї.
Історія Великої Вітчизняної – це не лише хронологія перемог і поразок. Насамперед, це історія мільйонів родин, які пережили війну. У Краєзнавчому музеї зібрали не просто артефакти, а сімейні реліквії. На виставці 22 експонати. Кожен дихає історією.
Андрій Касян, аспірант кафедри історії та етнографії України ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Цінність цих спогадів у тому, що майбутні наші покоління все-таки знали долі цих людей. І вони не залишаться невідомими. Через якийсь десяток років ми, історики, оцінимо велику історичну цінність цих розповідей».
Петро Тимченко прожив в окупації два роки. Власні спогади про воєнне село зберіг, як пам’ять для родини, а вийшло – для широкого загалу.
Петро Тимченко, учасник виставки: «Діляться спогадами для того, щоби згадати, як людина жила раніше, як проживає нині. Вони міркують і роблять висновок, аналізують цей процес пройдений і будують своє майбутнє».
Родинні історії збирали волонтери благодійної організації «Турбота про літніх людей». Утілили їх на полотні допоміг німецький благодійний фонд «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє».
Марина Бугеря, молодший науковий співробітник Черкаського краєзнавчого музею: «Такі проекти покликані зробити людей старшого покоління інтегрованими в соціокультурний простір. Для того, щоби кожен зі старшого покоління відчув себе необхідним у своїй родині, країні».
Тетяна Бугеря, виконавчий директор відділення всеукраїнської благодійної організації «Турбота про літніх в Україні», м. Черкаси: «Проект ще більше згуртував нашу організацію. Ми стали дружнішими. Тому що на наших зустрічах розповідали свої життєві історії. Ці життєві історії розповіли і в родинах. І наше молоде покоління ще більше дізналося про своїх рідних».
