Не держдумі РФ влаштовувати шаманські танці щодо нашого Закону "Про освіту". В країні, де проживає близько 10 мільйонів української діаспори, немає жодного українського класу чи школи, жодного ТБ-каналу чи радіо, жодної української газети, з української мови відверто знущаються на федеральних каналах, а українці і Україна оголошені вселенським злом.
Я мовчу вже про 10 тисяч вбитих "русской весной" українців на Донбасі.
Щодо мови, то це не просто право, а обов'язок держави захищати і розвивати державну українську. В жодній іншій країні світу, окрім України, українська не є державною, тож маємо зробити все, аби мова розвивалася, а не зникла, як про то мріє Мордор.
Щодо угорців і румун, то на сесії ПАРЄ у Страсбурзі, думаю, нашій делегації варто запросити відвідати румунські і угорські школи і класи, які функціонують на Західній Україні, там є десятки шкіл із мовами нацменшин.
Натомість, ми також хочемо побачити на власні очі і відвідати бодай одну українську школу чи клас у сусідніх Угорщині і Румунії, де проживає велика українська діаспора. Але там таких шкіл і садочків немає( задля об'єктивності –в Румунії є 5 шкіл з українськими класами і частковим вивченням і один ліцей на 200 учнів, але жодної повноцінної школи і жодного садочка. В РФ, в Угорщині немає жодного закладу, де б українська діаспора могла задовольняти своє право на вивчення і розвиток української мови).
Наш закон "Про освіту" в мовному питанні – ліберальний і прогресивний. І ми на цьому стоїмо. Більше того, окрім мовної статті, яка найбільше обговорюється, закон містить ряд інших важливих прогресивних норм, які чекали освітяни. Українська освіта потребує реформування, аби бути конкурентною. Тому все правильно ми зробили – проголосували, прийняли, президент підписав. Державну мають знати всі з дитинства. Крапка.
