В урочищі Холодний Яр вирубують трьохсотлітні дуби, забруднюють унікальні джерела та утворюють сміттєзвалища. Про це заявляють активісти Громадського комітету з відродження Холодного Яру. Аби врятувати віками збережене холодноярське багатство, вони впродовж кількох років борються за створення на його території Національного природного парку. Утім, віз і нині там. Деталі – у сюжеті Ольги Скорик.
Холодноярське урочище – унікальна за своїм багатством місцина України. На площі у понад п’ятсот п’ятдесят гектарів вчені нарахували більше ста п’ятдесяти найменувань біологічних, гідрологічних, історичних та археологічних об’єктів. У тамтешніх лісових масивах збереглися залишки кількох древніх городищ, руїни підземних церков та печер, сліди трипільської культури та скіфські кургани. Багатий тут рослинний і тваринний світ. Численні види занесені до Червоної книги України.
Максим Гаврилюк, доцент кафедри екології та основ сільського господарства ЧНУ, кандидат біологічних наук: «Місця унікальні тим, що на них представлені типові для середнього лісостепу місця зростання широколистих лісів. Цінною є порода дуба, яка зростає там природним шляхом. А також всі рослинні асоціації та тваринний світ».
Проте вберегти ці природні скарби від браконьєрів з роками все складніше, – запевняють екологи та активісти Громадського комітету з відродження Холодного Яру. Нонна вже третій рік працює екскурсоводом біля тисячолітнього дуба Максима Залізняка, що в Холодному Яру. Жінка скаржиться на місцевий ресторан.
Нонна, представниця екопоселення на х. Буда, екскурсовод біля дуба Залізняка: «Безпосередня шкода завдається цією корчмою. Пластик, скло, органічні відходи перемішуються. Це все закопується на території колишнього колгоспу, а той кидається. І це все розноситься вітром і собаками. Вони користуються «Галою» і таке інше. Це все зливається у струмок, який йде в ліс».
Підтримують місцевих і представники «Партії Зелених». У них телефони обриваються від скарг на вирубування дубів.
Людмила Ткаченко, представниця «Партії Зелених», член робочої групи «Відродження Холодного Яру»: «Ми готуємо офіційні звернення в міністерство, в обласну інспекцію, в екологію про масові вирубки. І я не вірю, що вони законні. Тому що вирубка трьохсотлітніх дубів не може бути законною. Це не санітарна вирубка».
Аби захистити урочище Холодний Яр від господарської діяльності, активісти комітету кілька років борються за створення на цій території Національного природного парку, площею у 5500 гектарів, на території Креселецького та Грушківського лісництв. Утім, на заваді таким планам стало лісове господарство.
Василь Горда, перший заступник начальника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства: «Наша позиція тільки на збереження. Протягом існування лісгоспу Холодний Яр практично не змінився. Якщо там щось і рубається, то це планово, відповідно до розрахункової лісосіки».
Однак, активісти комітету лісівникам віри не ймуть та опускати руки не збираються. Вже в березні готуються подавати матеріали до Міністерства екології.
