Навіть прикутий до ліжка, подумки він за кулісами рідного театру. Там чоловік працює останні 42 роки.
Григорій Коваль, працівник театру: "Актор, коли виходить, має одразу взяти. Отаке. Я готую вистави ці. Йду на базар – заходжу в театр, для мене театр все".
За цей час встиг навіть отримати в театрі свій персональний символ. Його асоціюють із ними. Та кілька місяців тому життя чоловіка кардинально змінилося.
Григорій Коваль, працівник театру: "Мабуть місяці з два. Просто заболіла нога. Мені зробили узі і сказали, що у вас тазостегновий сустав з цього боку треба міняти".
Нині життя чоловіка з театральної перейшло у медичну площину. Замість планів вистав та реквізитів, на його столі нині лише знеболювальні та лікарняні виписки. Та куди гостріше відсутність пана Григорія відчувають у черкаському драматичному. Театр втратив душу. Так сьогодні кажуть актори.
Наталія Вігран, акторка театру: "Він завжди поруч, він завжди підтримає. Це безмежне почуття гумору. Він сам по собі великий і душа у нього така ж велика".
Ціна порятунку душі театру, пана Григорія, 80 тисяч гривень. Силами близьких та друзів вдалося зібрати четверту частину. Решту треба знайти протягом двох тижнів. Інакше повернутися до своєї творчої родини чоловіку не вдасться. А в нього ще стільки невтілених мрій. І всі вони про театр.
Григорій Коваль, працівник театру: Я хочу з лікарняного вийти і щоб було відкриття театру, щоб я вийшов на сцену, щоб я сказав, скільки працюю в театрі. Бо театр – це моє життя".
Реквізити:
"ПриватБанк": 4149 4996 4137 4945
Одержувач: Коваль Григорій Валеріанович
