Футбол для незрячих. Саме так прозвали у народі голбол – гру для людей із вадами зору. Правила цієї гри нагадують звичайний футбол: забити якомога більше м’ячів у ворота суперника. Щоправда, на відміну від футболістів, гравці голболу покладаються на слух та інтуїцію. У 1978 році відбувся перший чемпіонат світу з голболу, який був доданий у програму Паралімпійських ігор. В Україні ж про нього чули мало, хоча в кожній області є своя збірна. Не стали винятком і Черкаси. У нашому місті близько п’яти років діє команда з голбол. Про деталі розповість Вікторія Хамаза.
Забити гол наосліп. Цих хлопцям це до снаги. Адже вони професійні гравці в голбол – це спорт для незрячих. У Черкасах уже понад чотири роки існує власна команда з голболу. Ініціатором її створення став Черкаський обласний центр «Інваспорт». Тренер команди Сергій Коба запевняє: сьогодні черкаська команда – одна із кращих в Україні.
Сергій Коба, тренер збірної Черкаської області: «Ми починали чотири роки тому. Із 15 команд, які приїжджали на чемпіонати України, ми були останні, бо тільки вчилися. Останні два роки на кубках і чемпіонатах України ми маємо стабільне четверте місце. Будемо працювати. Три хлопця в мене кандидати у збірну України на цей момент».
Голбол виник у 1946 році як спосіб реабілітації сліпих солдатів Другої світової війни. Нині в нього грають у 74 країнах світу. Ігри в голбол проходять винятково при повній тиші. У грі задіяні дві команди по три особи. Ще троє – на лаві запасних. Завдання голболістів – закотити м’яч у ворота суперника. М’яч для гри в голбол також незвичайний. Усередині шкіряної кулі розташовані дзвіночки, що дозволяють голболістам зорієнтуватися на полі.
Сергій Коба, тренер збірної Черкаської області: «За правилами голбол, окрім того, що не бачать, вони одягають спеціальні тампони на очі та темні окуляри. І так грають. М’ячик із дзвіночком усередині, тобто вони орієнтуються винятково на слух».
Більшість гравців із обласного центру, дехто зі Сміли. Наймолодшому спортсмену 15 років, найстаршому – 47. Капітан команди Олексій Лисенко – один із найстарших гравців.
Олексій Лисенко, капітан команди: «Це була спроба довести собі, що я ще щось можу. Але з певним часом зусиллями команди, тренера та «Інваспорту» ми досягли певних результатів. А тепер з’явилося бажання досягнути ще більше. Різний вік, погляди, заняття. Тому ми намагаємося докласти зусиль, аби в нас у команді був найкращий клімат. У нас усі в рівних умовах, усі виражаються, ми підтримуємо всіх. Вони прислуховуються до наших думок».
Натомість для Романа голбол став своєрідним рятівним колом. Цей вид спорту не лише зміцнює його фізично, але й додає сили духу.
Роман Щиколь, гравець у голбол: «Це реабілітація фізична, дух підіймаємо собі. Працюють усі групи м’язів рук і ніг. Тут потрібно встати, зорієнтуватися, кинути м’яч щосильніше, зловить його. Це краще ніж сидіти десь у підворітні. Просто граємо, спілкуємося. Ціль наша, як у інвалідів, – реабілітація. Ми спілкуємося, займаємося спортом. Рідні нами пишаються».
Черкаські голболісти тренуються двічі на тиждень у ПС «Фотоприлад». У найближчих планах спортсменів здобути першість Чемпіонату України, який відбудеться навесні в Полтаві.
