Із проданого з аукціону готелю «Черкаси» навідріз відмовляються виселятися останні постояльці. Це 58-річна уродженка Житомирщини з двома неповнолітніми онуками. Вони в готелі мешкають… аж 14 років! Хоча туди в’їжджали всього на кілька днів. А зараз не виїдуть, каже жінка, як мерія її родині не підшукає достойного житла. Владці ж стверджують: таке не раз пропонували, та багатолітні мешканці готелю крутять носом. Подробиці у Вікторії Курченко.
Тетяна Чеська, постоялиця: «Перу руками 14 років дітям, починаючи з пелюшок. Тут же і сушу».
А ще – тут спить, купається, готує їжу та миє посуд. Готельний номер для Тетяни Чеської став домівкою. Жінка – уродженка Житомирщини. До Черкас ще в дев’яностих приїхала разом із донькою. Кілька років, переповідає, жили в гуртожитку по Вернигори. Звідти через капремонт їх виселили за рішенням суду.
Тетяна Чеська, постоялиця: «Моя дочка вже чекала дитину. Прийшли до Олійника. Розказали, показали все. Він вирішив тимчасово поселити нас у готель «Черкаси», поки нам підшукають якесь житло».
Тимчасово на словах – на практиці затягнулося аж на 14 років. У готелі народилися обоє онуків жінки. Зараз мешкають утрьох, бо донька на заробітках у Росії. Таким постояльцям у готелі не раді. Адміністратор каже: перші сім років Тетяна Чеська жила тут задарма. За весь же час сплатила трохи більше 6 тисяч гривень.
Валентина Шепель, старший адміністратор компанії-власника будівлі: «Коли вже постало питання, що вона в нас затримується, керівництво готелю пропонувало їй працювати, не виходячи з будівлі, покоївкою. Потім у нас відкрили власну пральню, їй теж пропонували, будь ласка, працюйте і якісь кошти нам платіть хоч за електроенергію, вона навідріз відмовилася».
Два місяці тому готель змінив власника. З комунального став приватним. На чотирьох поверхах із постояльців – лише родина Тетяни Чеської. Жінка відмовляється виїжджати, поки місцеві владці не підшукають їй нового житла. У мерії ж кажуть: таке вже не раз пропонували.
Олена Мельнишина, начальник житлового відділу МВК: «Мова йшла про гуртожиток. Але вимог було багато: не «Хімселище», не коридорний, окрема кухня, малосімейка, діти різностатеві – двохкімнатну. Стільки було вимог, що на цьому все й закінчилося. У цьому році в нас була кімната, знову ж таки колишній гуртожиток, уже ПЗР. На цей раз сусіди не такі».
Тетяна Чеська, постоялиця: «Я згодна переїхати в будь-яке приміщення, придатне для життя. Діти за 14 років не бачили душу, унітаза і так далі, щоб вони це коли-небудь уже побачили».
У мерії наголошують: претендувати на житло в обласному центрі може лише пані Чеська. Бо має черкаську прописку. На відміну від її доньки та онуків. Жінку, стверджують у житловому відділі, кілька разів припрошували стати хоча б у квартирну чергу. Та марно.
Вікторія Курченко, кореспондент: «На стінах житлового департаменту довжелезні списки. Це містяни-пільговики, які потребують житла. Для списків же загальної черги тут і стін не вистачить. Якщо Тетяна Чеська таки погодиться поповнити її ряди, то вона буде черговиком під номером 10258».
Тим часом власники будівлі колишнього готелю «Черкаси» вже збирають документи про тутешнє життя родини Тетяни Чеської. З ними підуть до правоохоронців. Проситимуть помочі з виселенням.
