"Поля робить канзашки – різноманітні шпильки, палички, заколочки на волосся. Я – прикраси з бісеру і в’язані іграшки", – розповідає кореспонденту vikka.ua про сімейне хобі й заробіток 34-річний Олександр. Щодня він з дружиною торгує виробами hand made прямісінько біля Черкаської мерії, щоправда, останнім часом люди неохоче підходять до них.
Саша і Поліна Сербіни – люди з особливими потребами. Познайомилися у 2013-му році в соцмережі, хоча жили на сусідніх вулицях і часто бачились біля магазину. Два роки тому одружилися. Вже четвертий рік вони присвячують життя творчості і пропонують результати своєї праці людям.
"Із 2014 року ми почали свій невеличкий бізнес, робили квіти із атласних стрічечок – канзаші. Техніку виконання піддивились в інтернеті, як це зараз роблять всі", – ділиться Олександр.
Подружжя було приємно здивоване, коли вперше винесло свої вироби "в люди".
"Знайома замовила в Полі декілька квіточок з атласу. Поки ми їх донесли до парку, перехожі все розкупили", – згадує Саша про початок творчого азарту.
Після такого фурору пара виходила торгувати на вихідних у парк. Згодом перемістилась у більш людяне місце – на площу перед Черкаською міськрадою. Олександр розповідає, що "працюють" кожного дня, як погода дозволяє.
Після "квіткових" дівчачих прикрас, Саша і Поля навчилися плести з бісеру. Браслети, сережки, масивні картини піддалися рукам талановитих черкащан. Голова сімейства каже, що цей процес найважчий, оскільки потребує багато часу й терпіння. Зараз Олександр працює над масивним ґерданом.
Картина, вишита бісером
Цією зимою творче подружжя опанувало техніку в’язання іграшок. "Дядько Гугл помагає", – жартує Саша. У такій колекції вже є песик, слоник, сімейство Ждунів, кіт, ведмедик. Улюбленцем родини виявився заєць, якого чоловік зробив нещодавно. "Він в мене найгарніший вийшов", – каже Олександр.
Витвори Сербіних купують переважно на вулиці. Був випадок, коли покупець із Запоріжжя замовив у черкаської пари ікону, вишиту бісером. Нещодавно відбулось перше замовлення за кордон.
"Знайома із Польщі попросила зробити в’язаного зайця. Він уже готовий, чекає вдома на подорож", – каже Олександр.
Загалом усі свої вироби пара виготовляє взимку, а продає їх у теплі пори року. "Стояти холодно, дороги погано розчищають, важко доїхати до місця, – зізнаються закохані. – Якби була можливість, якесь приміщення, ми б і зимою продавали. А так… дуже дорога оренда".
Саша і Поля нарікають, що останнім часом люди все рідше підходять до їхнього прилавку. Серед покупців-депутатів пригадують Миколу Мирзу, який придбав у пари обручі.
Втім, справжньому таланту немає межі. Незважаючи на складні життєві обставини, Сербіни знаходять натхнення в оточенні, втілюють позитив у свої вироби і пропонують їх людям. В майбутньому творча пара хотіла б навчитись малюванню. Маємо надію, що їм вдасться втілити цю мрію. Можливо, за сприяння однодумців чи небайдужих.
Замовити вироби у цієї диво-пари можна у Facebook: Олександр Сербін, Поліна Сербіна.
Як повідомляв сайт vikka.ua, вільний митець із Черкас "народжує" витинанки за покликом серця.
