Міністерський візит. У Черкасах головному комунальнику країни Геннадію Темнику показували новаторства на теплових об’єктах. Екскурсія складалася з двох пунктів: біо-котельні по Мєндєлєєва, 5 та реконструйованої котельні по Сумгаїтській, 13. Для переобладнання обох залучали кошти іноземних банків. Тепер на них успішно економлять. Такий досвід, говорить міністр, повинні перейняти й інші міста України.
Це міністр житлово-комунального господарства Геннадій Темник запускає нове обладнання на котельні, що по Сумгаїтській, 13. Вона в Черкасах найсучасніша, вихваляються тепловики.
Микола Кушнір, директор КП «Черкаситеплокомуненерго»: «Встановлені сучасні газові котли з ККД не менше 96%. На цій же котельні встановлена когенераційна установка. Найсучасніша котельня з чудовими показниками».
Обладнання оновили за кошти Європейського банку. Роки за 4, говорять у «Теплокомуненерго», котельня окупиться. Інший об’єкт узагалі унікальний. Біо-котел на Мендєлєєва вже три роки топлять тріскою.
Микола Кушнір, директор КП «Черкаситеплокомуненерго»: «У цьому році ми знайшли ще один вид палива – це качани. Вони не поступаються ні калорійністю, ні якістю горіння, але собівартість їх набагато нижча».
Ресурс такого палива необмежений, а річна економія газу складає більше півтора мільйона кубів газу.
Геннадій Темник, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України: «Шлях модернізації ЖКГ, впровадження провідних технологій – це майбутнє. Мені сподобалося, що є команда фахових працівників, які розуміють, що без модернізації, без оновлення обладнання, без можливості залучення міжнародних коштів такі проекти в галузі реалізовані не будуть».
Черкаські владці компліменти слухають, хоч і не мають до них жодного стосунку. Модернізація обох котелень – напрацювання їхніх попередників – команди Сергія Одарича.
Сергій Одарич, колишній міський голова м. Черкаси: «Головним так би мовити героєм стала людина, яка сім років поспіль на кожному засіданні міськради виступала проти цього проекту, проти модернізації, проти співпраці з ЄБРР. А сьогодні вона хизується тим, проти чого послідовно боролася сім років… Тому така позиція Білоусова нічого, крім усміху та іронії, не викликає».
