Далі поговоримо про людину-легенду. Наступного року виповнюється сто десять років із дня народження Праведниці світу з черкаським корінням Олександри Шулежко. У часи Другої світової війни вона рятувала дітей від смерті. Для цього в Черкасах організувала притулок. Серед врятованих – і діти євреїв. За добрі справи нашу землячку нагороджено відзнакою Верховного Суду Ізраїлю. Більше про черкаського Шиндлера – в сюжеті із циклу «Таємниці рідного міста».
Її життя – немов кадри із оскароносного фільму. Уродженку Драбівщини Олександру Шулежко називають черкаським Шиндлером. У роки війни ця жінка, як і герой фільму, рятувала євреїв. Для цього вона створила дитячий притулок.
Марина Бугеря, молодший співробітник Черкаського обласного краєзнавчого музею: «Олександра Шулежко та її помічники записували в притулок єврейських дітей під вигаданими іменами, прізвищами та національностями».
Два роки під тиском: перевірки та постійні компроміси з окупаційною владою.
Олена Берестенко, кореспондент: «Война… Нас победили, оккупировали. Только детей голодных, оборванных появилось больше. Некоторых задерживала полиция. А потом отпускала, не зная, что с ними делать… Так писала у своїх спогадах Олександра Шулежко. Нині їх зберігають в обласному краєзнавчому музеї».
Рятуючи єврейських дітей, жінка щодня ризикувала своїм життям. Адже в усій тогочасній Європі нацисти вбивали кожного, хто давав хоча б шмат хліба гнаній нації.
Марина Бугеря, молодший співробітник Черкаського обласного краєзнавчого музею: «Одного разу дітей навіть довелося ховати в ізоляторі. Сказавши поліцаям, що там діти, хворі на інфекційні хвороби. Поліцаї побоялися перевіряти ці приміщення». Олександра Максимівна прожила повних 90 років. Дружина репресованого священика та мати чотирьох дітей про свою нагороду Праведника світу дізнається за два дні до смерті. Було це 1994-го року. Сьогодні про черкащанку з добрим материнським серцем знають достеменно хіба що історики. Пересічному черкасцю її ім’я невідоме. Бо тривалий час біографію Шулежко подавали лише у вигідному для радянської влади ракурсі. Їй приписували зраду Батьківщини та співпрацю із німцями.
Віталій Масненко, доктор історичних наук: «Я навіть дещо дивуюсь, як її взагалі не репресували у фізичному розумінні. Її усунули від влади, відгородили від дітей, яких вона врятувала».
Ця жінка – приклад героїзму та лояльності українців, зауважує історик. І своїм добрими справами перекреслює звинувачення участі українців у геноциді євреїв.
Віталій Масненко, доктор історичних наук: «Коли подивитися на цю постать – Шулежко – виявляється, в українців була інша позиція – вони рятували і своє життя, і євреїв, що було надзвичайно небезпечно. І невипадково вона отримала звання «Праведника».
Історик переконаний: у руках громади безліч можливостей, аби увіковічнити ім’я легендарної землячки. Як варіант, назвати на її честь одну із черкаських вулиць. Аби сучасники завжди пам’ятали про жінку-героїню.
