Піша мандрівка до столиці. 47-річний Олег Ткаченко 9 листопада вирушив із Запоріжжя на Київ. Так протестує проти мовного закону Ківалова-Колесніченка та того, що відбувається в державі. Свою ходу чоловік назвав «Січовий шлях ПРОСВІТИ». При собі має лише намет і рюкзак. У ньому вимоги до Верховної Ради. На 18-ий день мандрівки із сучасним Сковородою спілкувалася Ольга Скорик.
«Язик» до Києва доведе. Олег Ткаченка у свої сорок сім вирушив у пішу мандрівку з південного-сходу до центру України.
Олег Ткаченко, голова Запорізького обласного об’єднання «ПРОСВІТА»: «Я визначив День української писемності й української мови – 9 листопада. Все! Я виходжу символічно в цей день. Порахував, скільки приблизно треба йти, – місяць. 8 грудня – День 144-ої річниці створення «ПРОСВІТИ». Якщо все буде добре, я приходжу якраз на неї».
Із Запоріжжя до Києва на авто 10 годин. Пан Олег ітиме місяць. За плечима лише 15-кілограмовий рюкзак. У ньому намет, спальний мішок і ліхтарі. І жодної провізії. За весь час, говорить, і цим добром скористався тільки раз – Україна не без добрих людей. Завжди пропонують нічліг і що попоїсти. Та найголовніше – пан Олег несе за плечима вимоги до Верховної Ради. Їх 10. Про скасування мовного закону Ківалова-Колесніченка, про припинення розпалювання міжнаціональної ворожнечі, ліквідацію сучасної партійної системи та ін.
Олег Ткаченко, голова Запорізького обласного об’єднання «ПРОСВІТА»: «Соціальні питання. Закон «Про розвиток села». Я пройшов, подивився… Це жахіття. Я зайвий раз підтвердив те, що село рушиться, занепадає».
Маршрут пана Олега пролягає через сотню населених пунктів. До Черкас дістався на 17-ий день. За добу сучасний Сковорода проходить зо два десятки кілометрів. Бувало й до 30. Час від часу до мандрівника приєднуються місцеві. Свою акцію Олег Ткаченко назвав «Січовий шлях ПРОСВІТИ». Бо, каже, що несе із собою дух Хортиці, Січі та козацтва.
Олег Ткаченко, голова Запорізького обласного об’єднання «ПРОСВІТА»: «Мета моя – не дати українцям заснути. Дуже багато опустили руки, багато поховалися по кущах, перелякані. Все менше й менше нас. Треба не дати нам заснути. Треба, як казав Ленін, малим числом робити великі справи!».
На своєму просвітницькому шляху, розповідає Олег Ткаченко, зустрів дуже багато цікавих людей, чимало пережив. Згодом свою пішу мандрівку планує описати у книзі.
