Учетверте у Черкасах відбувся марш у вишиванках. Вбрані у вишиті сорочки містяни пройшли бульваром Шевченка до пам’ятника захисникам України, що поблизу Свято-Троїцького собору, та Пагорбу Слави, повідомляє in.ck.ua.
"Вперше марш у вишиванках організовував, коли почалися бойові дії на Сході. Тоді ми збирали кошти хлопцям на бронежилети. Сьогодні ж наша акція має більше культурне спрямування. У вишиванки понад тисячолітня історія, і наше завдання – зберегти це безцінне надбання предків і передати нащадкам. Якось я спілкувався з американкою, вона була вражена нашою самобутньою культурою і вишивкою, адже вони нічим подібним похвалитися не можуть", – розповідає організатор заходу В'ячеслав Шевчук.
Ірина Коваленко на свято вишиванки прийшла з чоловіком Максимом та дворічною Маргаритою. А ще привела свою подругу Вікторію Каширську родом із Західної України. Вона запевняє, що в їхньому регіоні національний одяг і традиції більше поширені.
"Знаєте, у нас із чоловіком є вишиванки, однак убратися в них сьогодні не вийшло. Коли я побачила оголошення про марш, не могла не прийти. І не лише заради себе, а й заради Маргарити. Хотілося її вишиванку показати і долучати дитину до національного", – зазначає жінка.
На черкаський мегамарш прийшли і три покоління жінок родини Радченків. Найстаршій, Тамарі Федорівні, за сімдесят, і вишиванку вона вдягла сьогодні не вперше.
"У мене є фото 1948 року, де я з мамою і сестрою стоїмо у вишиванках. Своїх дітей виховувала національно свідомими. Дочка свою першу вишиванку вигаптувала в 7 класі, онука в шкільні роки в хореографічному колективі виконувала національні танці. Для мене вишиванка – не данина моді, а внутрішнє відчуття. Сьогодні прийшло небагато людей, та важлива не кількість, а якість. Україна повинна бути в серці кожного", – переконана Тамара Радченко.
Як повідомляв сайт vikka.ua, у Черкасах відбувся вимушений вишиванковий міні-марш.
