Вони приречені бути в’язнями все своє життя. Черкаси, говорять неповносправні, просто не пристосовані для людей із особливими потребами. Долати перешкоди їм доводиться чи не на кожному кроці. Прогулянки містом, громадський транспорт, закупи в магазинах для них є справжньою розкішшю. Як воно – бути неповносправним – на собі відчула й наша Світлана Литвак.
Тротуари, які більшість переступає з легкістю, для деяких жителів нашого міста – складне випробування. Без досвідченого провідника людям із обмеженими можливостями проблема навіть із квартири вийти. А пересування містом – то взагалі випробування на міцність. Укотре заявляючи про свої особливі потреби, неповносправні зініціювали акцію «Проживи одну годину з інвалідністю». На Театральній площі кожен охочий міг сісти в інвалідний візок. Вікторія на колесах долає перші метри.
Вікторія Феофілова, учасниця акції: «Ну, це дуже складно. По-перше, вона дуже погано маневрує, розвернутися чи пригальмувати дуже важко. Таке враження, що ти несешся, як потяг під відкіс, збитий партизанами. Збиваєш усе на своєму шляху».
А Віталій замахнувся на більше. Ризикнув підкорити бордюри та переїхати через дорогу.
Усі експериментатори кажуть: на шляху – непереборні перепони. Не сила заїхати і туди, де є пандус. Виявляється, це небезпечно для життя. У «зрячому» житті на машини в пішохідних зонах зазвичай уваги не звертаєш.
А от рухатися між машин наосліп – то справжня спецоперація. Дар’ї зав’язують очі. Далі від Театральної площі до готелю «Росава» вона йде в цілковитій темряві.
Дар’я Бунякіна, учасниця акції: «Було дуже страшно. Почувалася, як на атракціоні: коли злітаєш уверх і боїшся, що летиш у безодню. Так і тут: ти ніби відчуваєш, що ти йдеш, але боїшся, що за кожним бордюром ти можеш впасти, на дорогах – що тебе може збити машина, тому що вони так близько біля тебе проїжджають».
Організатори акції проводитимуть такі заходи й надалі. Бо понад усе вони хочуть бути почутими.
Анна Харченко, керівниця проектів КМГО «Молода Черкащина»: «Цією акцією ми хотіли показати людям те, що знати, що є така проблема, і розуміти, що це таке, – це трішки різні речі».
